FOLIO I · МИСЛИТЕЛІ · ПОК. 03 · № 003

Ludwig von Mises

Праці
75
Статті
307
Покоління
3.
Портрет: Ludwig von MisesПортрет: Ludwig von Mises: Ludwig von Mises, Studio-Portrait des Mises Institute (1960)Портрет: Ludwig von Mises: Mises-Portrait (koloriert, hochskaliert) (2023)
FOL. 03 · N° 003 · Ludwig von Mises
БІОГРАФІЯ

Життя і творчість

Ludwig von Mises, чий прапрадід був піднесений імператором Franz Josef до спадкового дворянського стану, походив із родини асимільованих юдеїв і народився 1881 року в галицькому Лемберзі. Ludwig відвідував Академічну гімназію, вивчав правознавство й 1909 року, після нетривалого часу на посаді помічника адвоката, розпочав професійну кар'єру у Віденській торговій палаті. У формальному становищі звичайного службовця секретаріату палати, на якому він мав залишатися наступні 35 років, він фактично став одним із провідних економістів країни. Під впливом Carl Menger та Eugen von Böhm-Bawerk Ludwig von Mises ще замолоду звернувся до ідей Австрійської школи й уже 1912 року зміг габілітуватися своєю працею Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel (Теорія грошей і засобів обігу). Широкосяжні економічні теми, якими він згодом займався, «здебільшого були проблемами, щодо яких він уважав панівну думку хибною» (Hayek, у: Mises 1978, XII). Mises майже не приховував, що до чималої частини представників свого фаху мав лише зневагу. Працею Human Action (Людська діяльність, 1949), англійською переробкою свого головного твору Nationalökonomie (Національна економія, 1940), він поступово досягнув жаданого успіху. У цих, як і в раніших та пізніших творах, Mises незмінно поставав проникливим спостерігачем і непідкупним мислителем. Деякі події він передбачав задовго наперед як логічно очікувані наслідки, як-от світову економічну кризу наприкінці 1920-х років. З огляду на свою радикально ліберальну позицію він відкидав державне втручання в перебіг господарства й усе життя рішуче писав проти зазіхань етатистів. Від анархізму, однак, він чітко відмежовувався. Супротивники, що завжди були в більшості, вважали Mises упертим, нетерпимим і екстремістським. Його учні наголошували на інтелектуальній відкритості та широті поглядів, що панували на його приватному семінарі. Проте в істинності своїх тез і осмисленості своєї праці, яка за все життя не принесла йому ні багатства, ні академічних почестей, він залишався незмінно переконаним.
Метадані
29. September 1881
у місті Lemberg
10. Oktober 1973
у місті New York
3-те покоління
Етапи життя

Етапи

  1. 1881
    1881
    Народження

    Народився 29 вересня 1881 року в галицькому Львові. Походив із родини асимільованих євреїв; його прапрадіда імператор Franz Josef підніс до спадкового дворянського стану.[3]

  2. ⁦1892–1900⁩
    ⁦1892–1900⁩
    Академічна гімназія

    Навчався в Академічній гімназії.

  3. ⁦1900–1906⁩
    ⁦1900–1906⁩
    Навчання з права

    Вивчав право (в Університеті Відня).

  4. ⁦1902–1903⁩
    ⁦1902–1903⁩
    Однорічна добровільна військова служба– приблизно

    Військова служба як однорічний доброволець у 1902/1903 роках.[18]

  5. 1906
    1906
    Помічник адвоката– виведено

    Короткий час працював помічником адвоката, перш ніж розпочати кар'єру в торговій палаті.

  6. 1906
    1906
    Здобуття ступеня Dr. iuris

    Здобуття ступеня доктора права (Dr. iuris) у Віденському університеті в лютому 1906 року.[2]

  7. ⁦1909–1934⁩
    ⁦1909–1934⁩
    Віденська торгова палата

    Розпочав 1909 року свою професійну кар'єру у Віденській торговій палаті як службовець секретаріату палати і фактично став одним із провідних економістів країни. Ця діяльність завершилася 1934 року з переходом на кафедру в IHEI у Женеві.

  8. 1912
    1912
    «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (Теорія грошей і фідуціарних засобів обігу)

    Вихід габілітаційної праці «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (Теорія грошей і фідуціарних засобів обігу).[3]

  9. 1913
    1913
    Габілітація у Віденському університеті

    Габілітувався 1913 року у Віденському університеті працею «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (Теорія грошей та засобів обігу), що вийшла друком 1912 року. Під впливом Carl Menger та Eugen von Böhm-Bawerk ще замолоду звернувся до ідей австрійської школи.

  10. 1918
    1918
    Екстраординарний професор Віденського університету

    Із 1918 року екстраординарний професор Віденського університету (приват-доцентура, без ординаріату).[18]

  11. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар Mises

    У 1920-х роках заснував свій славетний приватний семінар у власному службовому кабінеті в торговій палаті; місце зустрічей Hayek, Machlup, Haberler, Morgenstern, Felix Kaufmann, Karl Menger та багатьох інших. Існував до еміграції 1934 року.[3]

  12. 1922
    1922
    «Die Gemeinwirtschaft» (Socialism)

    Вихід праці «Die Gemeinwirtschaft. Untersuchungen über den Sozialismus» (1922): систематична критика соціалізму Mises з аргументом про неможливість економічного розрахунку за соціалізму.[3]

  13. 1927
    1927
    Співзаснування Австрійського інституту дослідження економічної кон'юнктури

    Заснував 1927 року разом із Friedrich August von Hayek Австрійський інститут дослідження економічної кон'юнктури (нині WIFO).[20]

  14. 1929
    1929
    Передбачення Великої депресії– виведено

    Деякі події Mises передбачав задовго наперед як логічно передбачувані наслідки, зокрема Велику депресію наприкінці 1920-х років.

  15. ⁦1934–1940⁩
    ⁦1934–1940⁩
    Кафедра в IHEI, Женева

    1934 року залишив Відень і обійняв кафедру в Institut universitaire de hautes études internationales (IHEI) у Женеві, де викладав до 1940 року.[21]

  16. 1938
    1938
    Одруження з Margit Sereny-Herzfeld

    1938 року в Женеві одружився з удовою Margit Sereny-Herzfeld, колишньою акторкою. Згодом Margit von Mises опублікує свої мемуари «My Years with Ludwig von Mises» (Мої роки з Ludwig von Mises, 1976).[21]

  17. 1940
    1940
    «Nationalökonomie» (Національна економія)

    Вихід його головної німецькомовної праці «Nationalökonomie. Theorie des Handelns und Wirtschaftens» у Женеві 1940 року (видавництво Editions Union): попередня версія Human Action (1949).

  18. 1940
    1940
    Еміграція до США

    1940 року разом із дружиною Margit емігрував через Францію, Іспанію та Португалію до США й оселився в Нью-Йорку.[3]

  19. ⁦1945–1969⁩
    ⁦1945–1969⁩
    Запрошений професор New York University

    З 1945 року до виходу на пенсію в 1969 році працював запрошеним професором у New York University (Graduate School of Business): цю посаду фінансував не університет, а приватні меценати (William Volker Fund).[3]

  20. 1947
    1947
    Співзаснування Mont Pèlerin Society

    У 1947 році увійшов до числа засновників Mont Pèlerin Society на запрошення Friedrich August von Hayek.[15]

  21. 1949
    1949
    «Human Action»

    Завдяки праці «Human Action» (1949), англійській переробці його головної праці «Nationalökonomie» (1940), він поступово здобув омріяний успіх.[3]

  22. 1962
    1962
    Австрійська почесна відзнака за науку й мистецтво

    У 1962 році Mises отримав Австрійську почесну відзнаку за науку й мистецтво.[22]

  23. 1973
    1973
    Смерть

    Помер 10 жовтня 1973 року в Нью-Йорку.

Зв'язки

Впливи

Під впливом · 3
  1. ⁦1900–1906⁩
    ⁦1900–1906⁩

    Навчався в Eugen von Böhm-Bawerk і брав участь у його семінарі у Віденському університеті; разом із Menger один із учителів, що визначили звернення Mises до австрійської школи.[3]

  2. ⁦1903–1906⁩
    ⁦1903–1906⁩

    Wieser wird in der Wikipedia-EN-Influences-Box von Mises gelistet; Mises hatte zu Wieser ein distanzierteres Verhältnis als zu Böhm-Bawerk.

  3. 1913
    1913

    Philippovich war 1913 als Lehrstuhlinhaber für Politische Ökonomie der formelle Habilitationsbetreuer Mises' an der Universität Wien (Aufgabenhinweis aus Pipeline-Briefing).

Вплинув на · 11
  1. ⁦1918–1925⁩
    ⁦1918–1925⁩

    Навчався у Віденському університеті, зокрема в Ludwig von Mises; згодом регулярно брав участь у приватному семінарі Mises.[3]

  2. ⁦1920–1920⁩
    ⁦1920–1920⁩

    Учасниця приватного семінару та членкиня вужчого кола Mises у Відні.[23]

  3. ⁦1921–1921⁩
    ⁦1921–1921⁩

    Захистила докторську дисертацію 1921 року як одна з перших жінок у галузі державних наук в Універститеті Відня; дисертацію «Die Anweisungstheorie des Geldes» (Теорія грошей як вимоги на товари) опікував Ludwig von Mises.[25]

  4. ⁦1922–1931⁩
    ⁦1922–1931⁩

    Завдяки читанню праці «Die Gemeinwirtschaft» (1922) Ludwig von Mises, яка містила доведення неможливості економічного розрахунку в соціалістичній спільноті, відмовився від своїх соціалістичних симпатій. Досить скоро Mises розпізнав талант Hayek і запросив його до свого приватного семінару.[5]

  5. ⁦1923–1934⁩
    ⁦1923–1934⁩

    Machlup був постійним учасником приватного семінару Mises та інтелектуальним учнем з віденського кола.[3]

  6. ⁦1949–1955⁩
    ⁦1949–1955⁩

    Переклав численні праці Mises з німецької на англійську й тим самим суттєво сприяв поширенню австрійської теорії грошей та теорії економічного циклу в англомовному світі.[6]

  7. ⁦1949–1959⁩
    ⁦1949–1959⁩

    Вважався, можливо, найвизначнішим учнем Mises у Новому світі; Rothbard поглибив підходи свого вчителя, особливо в теорії грошей, монополії, а також капіталу й відсотка.[7]

  8. ⁦1957–1957⁩
    ⁦1957–1957⁩

    Захистив докторську дисертацію під керівництвом Mises у NYU і став там його наступником як найважливіший представник австрійської традиції у США.[8]

  9. —
    —
    Henry Hazlitt⁦(1894–1993)⁩ · US-Libertarismus

    Hazlitt був журналістським прихильником Mises у США, організував посаду в NYU через William Volker Fund і виступав посередником між Mises та ширшою американською громадськістю.[3]

  10. —
    —
    Gustav von Schmoller⁦(1838–1917)⁩ · Jüngere Historische Schule

    Методологічний антипод із Methodenstreit; працею «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (1912) Mises опосередковано продовжив суперечку австрійської школи проти молодшої історичної школи.

  11. —
    —
    John Maynard Keynes⁦(1883–1946)⁩ · Cambridge School

    Keynes упродовж усього життя був найважливішим інтелектуальним антиподом Mises у теорії грошей і теорії економічного циклу; Mises радикально відкидав державно-інтервенціоністські підходи.[3]

Приватний семінар, колеги, Mont Pèlerin · 28
  1. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩

    Schwiedland був учасником приватного семінару Mises у Відні.

  2. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩

    Постійний учасник приватного семінару Mises у Відні.[10]

  3. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩

    Kaufmann був учасником приватного семінару Mises у Відні.[3]

  4. ⁦1920–1938⁩
    ⁦1920–1938⁩

    Учасниця приватного семінару Ludwig von Mises у Відні; постійна членкиня Економічного товариства до виключення 1938 року.[24]

  5. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩

    Schlesinger war Teilnehmer am Mises-Privatseminar (Wikipedia EN).

  6. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩

    Illy war ständiger Teilnehmer am Mises-Privatseminar (bio_de bestätigt).

  7. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Lionel Robbins⁦(1898–1984)⁩ · LSE

    Robbins деякий час був учасником приватного семінару; згодом важливий місток віденського кола до LSE.[3]

  8. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    alfred-schutz

    Alfred Schütz (феноменолог, сполучна ланка зі школою Husserl) був постійним учасником приватного семінару Mises.[3]

  9. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    erich-voegelin

    Eric Voegelin (політолог і філософ) був учасником приватного семінару.[3]

  10. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Karl Menger jr.⁦(1902–1985)⁩ · Wiener Kreis (Mathematik)

    Karl Menger молодший (математик, син Carl Menger) був учасником приватного семінару Mises.[3]

  11. ⁦1920–1930⁩
    ⁦1920–1930⁩

    Mises' Privatseminar-Liste (mises.org Hayek Centenary) führt Rosenstein-Rodan unter den regelmäßigen Teilnehmern; aktiv bis zur Übersiedlung nach Großbritannien 1930.[11]

  12. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩

    Учасниця приватного семінару Ludwig von Mises при Віденській торговій палаті, разом із Hayek, Haberler, Morgenstern та іншими.[27]

  13. ⁦1922–1934⁩
    ⁦1922–1934⁩

    Багаторічний учасник приватного семінару Mises у Відні; один із небагатьох габілітованих представників австрійської школи в цьому колі.[1]

  14. ⁦1922–1923⁩
    ⁦1922–1923⁩

    Соратник Ludwig von Mises у стабілізації австрійської валюти; разом вони впливали на федерального канцлера Ignaz Seipel, унаслідок чого політику інфляції та дефіциту було припинено.[16]

  15. 1927
    1927

    Спільно з Mises заснував Австрійський інститут дослідження економічної кон'юнктури, у якому Hayek із 1927 року виконував «важку піонерську працю над економічною основою».

  16. ⁦1928–1938⁩
    ⁦1928–1938⁩

    Після працевлаштування в Інституті дослідження економічної кон'юнктури Schiff працював газетним редактором і регулярно відвідував приватний семінар Mises у Відні.[13]

  17. ⁦1928–1936⁩
    ⁦1928–1936⁩

    Haberler регулярно брав участь у приватному семінарі Mises у Відні.[3]

  18. ⁦1929–1938⁩
    ⁦1929–1938⁩

    Учасник приватного семінару Mises у Відні як член внутрішнього кола австрійської школи.[3]

  19. ⁦1930–1933⁩
    ⁦1930–1933⁩

    Lachmann nahm laut Pipeline-Briefing als jüngeres Mitglied am Mises-Privatseminar teil; vor seiner Emigration nach London 1933.

  20. 1947
    1947
    Frank Knight⁦(1885–1972)⁩ · Chicago School

    Обидва засновники Mont Pèlerin Society 1947 року.

  21. ⁦1947–1931⁩
    ⁦1947–1931⁩

    У 1947 році зібрав поблизу Веве на Женевському озері 39 неколективістських мислителів з усього світу, серед них Ludwig von Mises, для заснування Mont Pèlerin Society.[5]

  22. ⁦1947–1934⁩
    ⁦1947–1934⁩

    Регулярно брав участь у приватному семінарі Mises, поряд із підприємницькою діяльністю на батьківській картонній фабриці.[3]

  23. 1947
    1947
    George Stigler⁦(1911–1991)⁩ · Chicago School

    Обидва засновники Mont Pèlerin Society 1947 року; Stigler згодом президент MPS.

  24. 1947
    1947
    Milton Friedman⁦(1912–2006)⁩ · Chicago School

    Обидва засновники Mont Pèlerin Society 1947 року.

  25. 1947
    1947
    Wilhelm Röpke⁦(1899–1966)⁩ · Ordoliberalismus

    Обидва засновники Mont Pelerin Society 1947 року.

  26. ⁦1949–1959⁩
    ⁦1949–1959⁩

    Teilnehmer am Mises-Privatseminar in New York 1949–1959 (NYU-Phase) – direkter Anschluss an die Wiener Privatseminar-Tradition über Mises.[17]

  27. ⁦1949–1959⁩
    ⁦1949–1959⁩

    Учасник приватного семінару Mises у NYU з 1949 року до кінця 1950-х, з активністю аж до 1970-х років.[7]

  28. —
    —

    Kauder 1957 року назвав Mises «найвірнішим учнем» Menger; він підтримував із ним дружні стосунки і коментував його онтологічний підхід як мірило австрійської теорії.[14]

Ludwig von Mises у контексті всієї школи: п'ять поколінь, їхні лінії «вчитель–учень», гуртки та колегіальні зв'язки.

ДЖЕРЕЛА ДО ЕТАПІВ І ЗВ'ЯЗКІВ55 посилань · 6 джерел
Топографія

Місця діяльності

ПОКАЖЧИК ПРАЦЬ · ХРОНОЛОГІЧНО

Книги

1900-ті
1902
Праця, що вийшла 1902 року як віденська державознавча дисертація, простежує розвиток пансько-селянських відносин у Галичині від переходу краю до Австрії при першому поділі Польщі (1772) до звільнення від земельних повинностей (1848). Mises спершу відтворює сільський устрій польської Галичини (підданство, домініальну владу, права власності, панщинні повинності) і протиставляє бездіяльність польської держави з втручальною австрійською. Ядро становить виклад терезіанських та йозефінських реформ, скасування кріпацтва, панщинних патентів і провальної податкової та урбаріальної реформи 1789 року, за яким іде реакція післяйозефінської доби. Широко розглянуто селянське повстання 1846 року й остаточно ухвалене 1848 року скасування всіх панщинних повинностей. Дослідження послідовно спирається на архівні акти й тогочасне законодавство; у заключному розгляді Mises тлумачить визволення селян не з природного права, а як наслідок господарського устрою, що став несумісним зі зростанням населення.
ОригіналНімецька
1910-ті
1914
Die Störungen im Wirtschaftsleben der österreichisch ungarischen Monarchie
ОригіналНімецька
1919
Nation, Staat und Wirtschaft
ОригіналНімецька
Інші видання
1920-ті
1923
У цьому завершеному 1923 року нарисі Ludwig Mises досліджує грошово-теоретичний бік стабілізації валюти, відштовхуючись від гіперінфляції в Німецькому Райху та в Австрії після Першої світової війни. Центральна теза: дедалі більше знецінення грошей ніколи не є неминучим наслідком економічного становища, а завжди наслідком інфляціоністської політики, а саме покриття державних видатків через випуск банкнот. Mises описує можливий крах паперової валюти, вимагає як першу умову реформи зупинення друкарського верстата й повернення до золота та арґументує проти платіжно-балансової теорії, а також проти уявлення, нібито валютне реґулювання може спинити занепад. Він розглядає арґумент умовного інфляціонізму, репараційні виплати за Версальським договором і накреслює основні риси нового, прив'язаного до золота грошового устрою. На підтвердження він залучає історичні випадки, американську continental currency (1781) і французькі mandats territoriaux (1796). Насамкінець він тлумачить інфляціонізм як ідеологічну проблему, пов'язану з етатизмом і соціалізмом.
ОригіналНімецька
1924
Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel (2., neubearbeitete Auflage)
ОригіналНімецька
Інші видання
1927
Liberalismus
ОригіналНімецька
Інші видання
1928
Geldwertstabilisierung und Konjunkturpolitik
ОригіналНімецька
1929
Том збирає шість праць з економічної політики Ludwig von Mises, що вийшли 1929 року під назвою «Kritik des Interventionismus» (Критика інтервенціонізму). Mises доводить, що між приватною та спільною власністю на засоби виробництва немає тривалого третього шляху: ізольоване державне втручання в ціни, заробітні плати та виробництво завжди хибить мети, яку переслідують його ініціатори, і послідовно жене або до скасування втручань, або до соціалізму. Тексти критично розглядають німецьку історичну школу, катедер-соціалізм (Schmoller, Brentano), профспілкову теорію заробітної плати, Sombart, а також тезу Schmalenbach про «зв'язане господарство». Завершальні частини розглядають теорію цінових такс і одержавлення кредитної справи.
ОригіналНімецька
Інші видання
1930-ті
1931
Die Ursachen der Wirtschaftskrise
ОригіналНімецька
Probleme der Wertlehre Die psychologischen Wurzeln des Widerstandes gegen die
ОригіналНімецька
СТАТТІ · 307 ЗАРЕЄСТРОВАНО

Нариси, рецензії, доповіді

1900-ті
1904
Zur Frage der Altersversorgung der Arbeiter
ОригіналНімецька
1905
Zur Geschichte der österreichischen Fabriksgesetzgebung
ОригіналНімецька
1907
Die wirtschaftspolitischen Motive der österreichischen Valutaregulierung
ОригіналНімецька
1908
Зведена рецензія Ludwig von Mises на новішу літературу з питань грошей і банківництва, опублікована близько 1908 року в економічному науковому часописі. Mises реферує та оцінює 41 німецько-, англо- та франкомовну працю, упорядковані за тематичними полями: спершу дві праці з теорії грошей (історія вчень про теорії цінності грошей Hoffmann, перебудова кількісної теорії Kemmerer), потім твори про німецький грошовий ринок і Рейхсбанк, про австрійське та швейцарське банківське питання, а також монографії з окремих питань, як-от грошова система Люксембургу та французькі колоніальні банки. Раз у раз він перевіряє переконливість теорій цінності грошей і валюти, віддає належне багатству матеріалу й методиці та відмежовується від доктрини золотої валюти й інфляціоністських пропозицій. Державна теорія грошей Knapp і питання готівкових платежів проходять крізь усю рецензію як точки відліку.
ОригіналНімецька
1909
Ludwig von Mises досліджує, чи слід Австро-Угорщині формально відновити готівкові платежі, тобто законний обов'язок Австро-Угорського банку викуповувати свої банкноти золотом. Його центральна теза: економічно золота валюта існує вже давно, адже з 1896 року банк будь-коли добровільно віддає золото й деноміновані в золоті девізи й утримує валютні курси між золотими точками стабільними. Законодавче врегулювання лише юридично визнало б цей стан, нічого не змінивши в політиці банку. Mises спростовує панівну думку, ніби низька віденська облікова ставка зумовлена призупиненням готівкових платежів, і пояснює її відсутністю короткострокової зовнішньої заборгованості та незначною внутрішньою інвестиційною активністю. Він критично розглядає «Державну теорію грошей» Georg Friedrich Knapp і насамкінець розбирає банківську суперечку з Угорщиною. Поділена на вісім розділів праця вийшла у Schmollers Jahrbuch і була завершена наприкінці 1908 року.
ОригіналНімецька
The Foreign Exchange Policy of the Austro-Hungarian Bank
ОригіналАнглійська
1910-ті
1910
La Reforme financiere en Autriche
ОригіналФранцузька
Neue Literatur über Geld- und Bankwesen
ОригіналНімецька
Ludwig von Mises відповідає на заперечення Walther Federn і обстоює свою тезу, що Австро-Угорський банк будь-коли надає ринку девізи за курсом нижче верхньої золотої точки, тобто фактично здійснює готівкові платежі в девізах. Твердження Federn, ніби банк часом відмовляє в наданні девіз арбітражерам процентної ставки, Mises відкидає як таке, що суперечить фактам: єдиним засобом захисту банку від відпливу золота є підвищення облікової ставки. Аргументація ведеться емпірично на підставі динаміки курсів девізи німецьких банківських майданчиків від 1896 року, анексійної кризи 1908/09 років і кризи 1907 року, з опертям на висловлювання губернатора von Biliński та звіти Віденської біржової палати. Текст пов'язаний із тогочасною дискусією щодо державної теорії грошей Knapp і переваг ізольованої валюти.
ОригіналНімецька
1912
Das vierte Privilegium der Österreichisch-Ungarischen Bank
ОригіналНімецька
APA
Chicago
Німецький історичний стиль