FOLIO I · МИСЛИТЕЛІ · ПОК. 03 · № 003

Ludwig von Mises

Праці
73
Статті
268
Покоління
3.
Портрет: Ludwig von MisesПортрет: Ludwig von Mises: Ludwig von Mises, Studio-Portrait des Mises Institute (1960)Портрет: Ludwig von Mises: Mises-Portrait (koloriert, hochskaliert) (2023)
FOL. 03 · N° 003 · Ludwig von Mises
БІОГРАФІЯ

Життя і творчість

Ludwig von Mises, чий прапрадід був піднесений імператором Franz Josef до спадкового дворянського стану, походив із родини асимільованих юдеїв і народився 1881 року в галицькому Лемберзі. Ludwig відвідував Академічну гімназію, вивчав правознавство й 1909 року, після нетривалого часу на посаді помічника адвоката, розпочав професійну кар'єру у Віденській торговій палаті. У формальному становищі звичайного службовця секретаріату палати, на якому він мав залишатися наступні 35 років, він фактично став одним із провідних економістів країни. Під впливом Carl Menger та Eugen von Böhm-Bawerk Ludwig von Mises ще замолоду звернувся до ідей Австрійської школи й уже 1912 року зміг габілітуватися своєю працею Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel (Теорія грошей і засобів обігу). Широкосяжні економічні теми, якими він згодом займався, «здебільшого були проблемами, щодо яких він уважав панівну думку хибною» (Hayek, у: Mises 1978, XII). Mises майже не приховував, що до чималої частини представників свого фаху мав лише зневагу. Працею Human Action (Людська діяльність, 1949), англійською переробкою свого головного твору Nationalökonomie (Національна економія, 1940), він поступово досягнув жаданого успіху. У цих, як і в раніших та пізніших творах, Mises незмінно поставав проникливим спостерігачем і непідкупним мислителем. Деякі події він передбачав задовго наперед як логічно очікувані наслідки, як-от світову економічну кризу наприкінці 1920-х років. З огляду на свою радикально ліберальну позицію він відкидав державне втручання в перебіг господарства й усе життя рішуче писав проти зазіхань етатистів. Від анархізму, однак, він чітко відмежовувався. Супротивники, що завжди були в більшості, вважали Mises упертим, нетерпимим і екстремістським. Його учні наголошували на інтелектуальній відкритості та широті поглядів, що панували на його приватному семінарі. Проте в істинності своїх тез і осмисленості своєї праці, яка за все життя не принесла йому ні багатства, ні академічних почестей, він залишався незмінно переконаним.
Метадані
Народився
29. September 1881
у місті Lemberg
Помер
10. Oktober 1973
у місті New York
Покоління
3-те покоління
Етапи життя

Етапи

  1. 1881
    1881
    Народження · Lemberg
    Народження

    Народився 29 вересня 1881 року в галицькому Львові. Походив із родини асимільованих євреїв; його прапрадіда імператор Franz Josef підніс до спадкового дворянського стану.[3]

  2. ⁦1892–1900⁩
    ⁦1892–1900⁩
    Школа · Wien
    Академічна гімназія

    Навчався в Академічній гімназії.

  3. ⁦1900–1906⁩
    ⁦1900–1906⁩
    Навчання · Wien
    Навчання з права

    Вивчав право (в Університеті Відня).

  4. ⁦1902–1903⁩
    ⁦1902–1903⁩
    Військова служба · Wien
    Однорічна добровільна військова служба– приблизно

    Військова служба як однорічний доброволець у 1902/1903 роках.[18]

  5. 1906
    1906
    Кар'єра · Wien
    Помічник адвоката– виведено

    Короткий час працював помічником адвоката, перш ніж розпочати кар'єру в торговій палаті.

  6. 1906
    1906
    Докторат · Wien
    Здобуття ступеня Dr. iuris

    Здобуття ступеня доктора права (Dr. iuris) у Віденському університеті в лютому 1906 року.[2]

  7. ⁦1909–1934⁩
    ⁦1909–1934⁩
    Кар'єра · Wien
    Віденська торгова палата

    Розпочав 1909 року свою професійну кар'єру у Віденській торговій палаті як службовець секретаріату палати і фактично став одним із провідних економістів країни. Ця діяльність завершилася 1934 року з переходом на кафедру в IHEI у Женеві.

  8. 1912
    1912
    Публікація · Wien
    «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (Теорія грошей і фідуціарних засобів обігу)

    Вихід габілітаційної праці «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (Теорія грошей і фідуціарних засобів обігу).[3]

  9. 1913
    1913
    Габілітація · Wien
    Габілітація у Віденському університеті

    Габілітувався 1913 року у Віденському університеті працею «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (Теорія грошей та засобів обігу), що вийшла друком 1912 року. Під впливом Carl Menger та Eugen von Böhm-Bawerk ще замолоду звернувся до ідей австрійської школи.

  10. 1918
    1918
    Академічна посада · Wien
    Екстраординарний професор Віденського університету

    Із 1918 року екстраординарний професор Віденського університету (приват-доцентура, без ординаріату).[18]

  11. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Конференція · Wien
    Приватний семінар Mises

    У 1920-х роках заснував свій славетний приватний семінар у власному службовому кабінеті в торговій палаті; місце зустрічей Hayek, Machlup, Haberler, Morgenstern, Felix Kaufmann, Karl Menger та багатьох інших. Існував до еміграції 1934 року.[3]

  12. 1922
    1922
    Публікація · Wien
    «Die Gemeinwirtschaft» (Socialism)

    Вихід праці «Die Gemeinwirtschaft. Untersuchungen über den Sozialismus» (1922): систематична критика соціалізму Mises з аргументом про неможливість економічного розрахунку за соціалізму.[3]

  13. 1927
    1927
    Заснування · Wien
    Співзаснування Австрійського інституту дослідження економічної кон'юнктури

    Заснував 1927 року разом із Friedrich August von Hayek Австрійський інститут дослідження економічної кон'юнктури (нині WIFO).[20]

  14. 1929
    1929
    Публікація · Wien
    Передбачення Великої депресії– виведено

    Деякі події Mises передбачав задовго наперед як логічно передбачувані наслідки, зокрема Велику депресію наприкінці 1920-х років.

  15. ⁦1934–1940⁩
    ⁦1934–1940⁩
    Академічна посада · Genf
    Кафедра в IHEI, Женева

    1934 року залишив Відень і обійняв кафедру в Institut universitaire de hautes études internationales (IHEI) у Женеві, де викладав до 1940 року.[21]

  16. 1938
    1938
    Шлюб · Genf
    Одруження з Margit Sereny-Herzfeld

    1938 року в Женеві одружився з удовою Margit Sereny-Herzfeld, колишньою акторкою. Згодом Margit von Mises опублікує свої мемуари «My Years with Ludwig von Mises» (Мої роки з Ludwig von Mises, 1976).[21]

  17. 1940
    1940
    Публікація · Genf
    «Nationalökonomie» (Національна економія)

    Вихід його головної німецькомовної праці «Nationalökonomie. Theorie des Handelns und Wirtschaftens» у Женеві 1940 року (видавництво Editions Union): попередня версія Human Action (1949).

  18. 1940
    1940
    Еміграція · New York
    Еміграція до США

    1940 року разом із дружиною Margit емігрував через Францію, Іспанію та Португалію до США й оселився в Нью-Йорку.[3]

  19. ⁦1945–1969⁩
    ⁦1945–1969⁩
    Академічна посада · New York
    Запрошений професор New York University

    З 1945 року до виходу на пенсію в 1969 році працював запрошеним професором у New York University (Graduate School of Business): цю посаду фінансував не університет, а приватні меценати (William Volker Fund).[3]

  20. 1947
    1947
    Заснування · Mont Pèlerin
    Співзаснування Mont Pèlerin Society

    У 1947 році увійшов до числа засновників Mont Pèlerin Society на запрошення Friedrich August von Hayek.[15]

  21. 1949
    1949
    Публікація · New York
    «Human Action»

    Завдяки праці «Human Action» (1949), англійській переробці його головної праці «Nationalökonomie» (1940), він поступово здобув омріяний успіх.[3]

  22. 1962
    1962
    Відзнака · Wien
    Австрійська почесна відзнака за науку й мистецтво

    У 1962 році Mises отримав Австрійську почесну відзнаку за науку й мистецтво.[22]

  23. 1973
    1973
    Смерть · New York
    Смерть

    Помер 10 жовтня 1973 року в Нью-Йорку.

Зв'язки

Впливи

Під впливом · 3
  1. ⁦1900–1906⁩
    ⁦1900–1906⁩
    Учитель

    Навчався в Eugen von Böhm-Bawerk і брав участь у його семінарі у Віденському університеті; разом із Menger один із учителів, що визначили звернення Mises до австрійської школи.[3]

  2. ⁦1903–1906⁩
    ⁦1903–1906⁩
    Учитель

    Wieser wird in der Wikipedia-EN-Influences-Box von Mises gelistet; Mises hatte zu Wieser ein distanzierteres Verhältnis als zu Böhm-Bawerk.

  3. 1913
    1913
    Керівник габілітації

    Philippovich war 1913 als Lehrstuhlinhaber für Politische Ökonomie der formelle Habilitationsbetreuer Mises' an der Universität Wien (Aufgabenhinweis aus Pipeline-Briefing).

Вплинув на · 11
  1. ⁦1918–1925⁩
    ⁦1918–1925⁩
    Учитель

    Навчався у Віденському університеті, зокрема в Ludwig von Mises; згодом регулярно брав участь у приватному семінарі Mises.[3]

  2. ⁦1920–1920⁩
    ⁦1920–1920⁩
    Керівник дисертації

    Учасниця приватного семінару та членкиня вужчого кола Mises у Відні.[23]

  3. ⁦1921–1921⁩
    ⁦1921–1921⁩
    Керівник дисертації

    Захистила докторську дисертацію 1921 року як одна з перших жінок у галузі державних наук в Універститеті Відня; дисертацію «Die Anweisungstheorie des Geldes» (Теорія грошей як вимоги на товари) опікував Ludwig von Mises.[25]

  4. ⁦1922–1931⁩
    ⁦1922–1931⁩
    Учитель

    Завдяки читанню праці «Die Gemeinwirtschaft» (1922) Ludwig von Mises, яка містила доведення неможливості економічного розрахунку в соціалістичній спільноті, відмовився від своїх соціалістичних симпатій. Досить скоро Mises розпізнав талант Hayek і запросив його до свого приватного семінару.[5]

  5. ⁦1923–1934⁩
    ⁦1923–1934⁩
    Керівник дисертації

    Machlup був постійним учасником приватного семінару Mises та інтелектуальним учнем з віденського кола.[3]

  6. ⁦1949–1955⁩
    ⁦1949–1955⁩
    Керівник дисертації

    Переклав численні праці Mises з німецької на англійську й тим самим суттєво сприяв поширенню австрійської теорії грошей та теорії економічного циклу в англомовному світі.[6]

  7. ⁦1949–1959⁩
    ⁦1949–1959⁩
    Учитель

    Вважався, можливо, найвизначнішим учнем Mises у Новому світі; Rothbard поглибив підходи свого вчителя, особливо в теорії грошей, монополії, а також капіталу й відсотка.[7]

  8. ⁦1957–1957⁩
    ⁦1957–1957⁩
    Керівник дисертації

    Захистив докторську дисертацію під керівництвом Mises у NYU і став там його наступником як найважливіший представник австрійської традиції у США.[8]

  9. —
    —
    Академічний вплив
    Henry Hazlitt⁦(1894–1993)⁩ · US-Libertarismus

    Hazlitt був журналістським прихильником Mises у США, організував посаду в NYU через William Volker Fund і виступав посередником між Mises та ширшою американською громадськістю.[3]

  10. —
    —
    Антипод
    Gustav von Schmoller⁦(1838–1917)⁩ · Jüngere Historische Schule

    Методологічний антипод із Methodenstreit; працею «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (1912) Mises опосередковано продовжив суперечку австрійської школи проти молодшої історичної школи.

  11. —
    —
    Антипод
    John Maynard Keynes⁦(1883–1946)⁩ · Cambridge School

    Keynes упродовж усього життя був найважливішим інтелектуальним антиподом Mises у теорії грошей і теорії економічного циклу; Mises радикально відкидав державно-інтервенціоністські підходи.[3]

Приватний семінар, колеги, Mont Pèlerin · 28
  1. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар

    Schwiedland був учасником приватного семінару Mises у Відні.

  2. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар

    Постійний учасник приватного семінару Mises у Відні.[10]

  3. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар

    Kaufmann був учасником приватного семінару Mises у Відні.[3]

  4. ⁦1920–1938⁩
    ⁦1920–1938⁩
    Приватний семінар

    Учасниця приватного семінару Ludwig von Mises у Відні; постійна членкиня Економічного товариства до виключення 1938 року.[24]

  5. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар

    Schlesinger war Teilnehmer am Mises-Privatseminar (Wikipedia EN).

  6. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар

    Illy war ständiger Teilnehmer am Mises-Privatseminar (bio_de bestätigt).

  7. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар
    Lionel Robbins⁦(1898–1984)⁩ · LSE

    Robbins деякий час був учасником приватного семінару; згодом важливий місток віденського кола до LSE.[3]

  8. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар
    alfred-schutz

    Alfred Schütz (феноменолог, сполучна ланка зі школою Husserl) був постійним учасником приватного семінару Mises.[3]

  9. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар
    erich-voegelin

    Eric Voegelin (політолог і філософ) був учасником приватного семінару.[3]

  10. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар
    Karl Menger jr.⁦(1902–1985)⁩ · Wiener Kreis (Mathematik)

    Karl Menger молодший (математик, син Carl Menger) був учасником приватного семінару Mises.[3]

  11. ⁦1920–1930⁩
    ⁦1920–1930⁩
    Приватний семінар

    Mises' Privatseminar-Liste (mises.org Hayek Centenary) führt Rosenstein-Rodan unter den regelmäßigen Teilnehmern; aktiv bis zur Übersiedlung nach Großbritannien 1930.[11]

  12. ⁦1920–1934⁩
    ⁦1920–1934⁩
    Приватний семінар

    Учасниця приватного семінару Ludwig von Mises при Віденській торговій палаті, разом із Hayek, Haberler, Morgenstern та іншими.[27]

  13. ⁦1922–1934⁩
    ⁦1922–1934⁩
    Приватний семінар

    Багаторічний учасник приватного семінару Mises у Відні; один із небагатьох габілітованих представників австрійської школи в цьому колі.[1]

  14. ⁦1922–1923⁩
    ⁦1922–1923⁩
    Колега

    Соратник Ludwig von Mises у стабілізації австрійської валюти; разом вони впливали на федерального канцлера Ignaz Seipel, унаслідок чого політику інфляції та дефіциту було припинено.[16]

  15. 1927
    1927
    Співавтор

    Спільно з Mises заснував Австрійський інститут дослідження економічної кон'юнктури, у якому Hayek із 1927 року виконував «важку піонерську працю над економічною основою».

  16. ⁦1928–1938⁩
    ⁦1928–1938⁩
    Приватний семінар

    Після працевлаштування в Інституті дослідження економічної кон'юнктури Schiff працював газетним редактором і регулярно відвідував приватний семінар Mises у Відні.[13]

  17. ⁦1928–1936⁩
    ⁦1928–1936⁩
    Приватний семінар

    Haberler регулярно брав участь у приватному семінарі Mises у Відні.[3]

  18. ⁦1929–1938⁩
    ⁦1929–1938⁩
    Приватний семінар

    Учасник приватного семінару Mises у Відні як член внутрішнього кола австрійської школи.[3]

  19. ⁦1930–1933⁩
    ⁦1930–1933⁩
    Приватний семінар

    Lachmann nahm laut Pipeline-Briefing als jüngeres Mitglied am Mises-Privatseminar teil; vor seiner Emigration nach London 1933.

  20. 1947
    1947
    Товариство Mont Pèlerin
    Frank Knight⁦(1885–1972)⁩ · Chicago School

    Обидва засновники Mont Pèlerin Society 1947 року.

  21. ⁦1947–1931⁩
    ⁦1947–1931⁩
    Товариство Mont Pèlerin

    У 1947 році зібрав поблизу Веве на Женевському озері 39 неколективістських мислителів з усього світу, серед них Ludwig von Mises, для заснування Mont Pèlerin Society.[5]

  22. ⁦1947–1934⁩
    ⁦1947–1934⁩
    Товариство Mont Pèlerin

    Регулярно брав участь у приватному семінарі Mises, поряд із підприємницькою діяльністю на батьківській картонній фабриці.[3]

  23. 1947
    1947
    Товариство Mont Pèlerin
    George Stigler⁦(1911–1991)⁩ · Chicago School

    Обидва засновники Mont Pèlerin Society 1947 року; Stigler згодом президент MPS.

  24. 1947
    1947
    Товариство Mont Pèlerin
    Milton Friedman⁦(1912–2006)⁩ · Chicago School

    Обидва засновники Mont Pèlerin Society 1947 року.

  25. 1947
    1947
    Товариство Mont Pèlerin
    Wilhelm Röpke⁦(1899–1966)⁩ · Ordoliberalismus

    Обидва засновники Mont Pelerin Society 1947 року.

  26. ⁦1949–1959⁩
    ⁦1949–1959⁩
    Приватний семінар

    Teilnehmer am Mises-Privatseminar in New York 1949–1959 (NYU-Phase) – direkter Anschluss an die Wiener Privatseminar-Tradition über Mises.[17]

  27. ⁦1949–1959⁩
    ⁦1949–1959⁩
    Приватний семінар

    Учасник приватного семінару Mises у NYU з 1949 року до кінця 1950-х, з активністю аж до 1970-х років.[7]

  28. —
    —
    Кореспондент

    Kauder 1957 року назвав Mises «найвірнішим учнем» Menger; він підтримував із ним дружні стосунки і коментував його онтологічний підхід як мірило австрійської теорії.[14]

Ludwig von Mises у контексті всієї школи: п'ять поколінь, їхні лінії «вчитель–учень», гуртки та колегіальні зв'язки.

Показати в генеалогії →
ДЖЕРЕЛА ДО ЕТАПІВ І ЗВ'ЯЗКІВ55 посилань · 6 джерел
Österreichisches Biographisches Lexikon· 1
Buch (Sekundärliteratur)· 3
Топографія

Місця діяльності

ПОКАЖЧИК ПРАЦЬ · ХРОНОЛОГІЧНО

Книги

1900-ті
1902
21 р.
Книга
Праця, що вийшла 1902 року як віденська державознавча дисертація, простежує розвиток пансько-селянських відносин у Галичині від переходу краю до Австрії при першому поділі Польщі (1772) до звільнення від земельних повинностей (1848). Mises спершу відтворює сільський устрій польської Галичини (підданство, домініальну владу, права власності, панщинні повинності) і протиставляє бездіяльність польської держави з втручальною австрійською. Ядро становить виклад терезіанських та йозефінських реформ, скасування кріпацтва, панщинних патентів і провальної податкової та урбаріальної реформи 1789 року, за яким іде реакція післяйозефінської доби. Широко розглянуто селянське повстання 1846 року й остаточно ухвалене 1848 року скасування всіх панщинних повинностей. Дослідження послідовно спирається на архівні акти й тогочасне законодавство; у заключному розгляді Mises тлумачить визволення селян не з природного права, а як наслідок господарського устрою, що став несумісним зі зростанням населення.
ОригіналНімецька
1910-ті
1914
33 р.
Die Störungen im Wirtschaftsleben der österreichisch ungarischen Monarchie
Книга
ОригіналНімецька
1919
38 р.
Nation, Staat und Wirtschaft
Книга·2 видання
ОригіналНімецька
Інші видання
  • Nation, State, and Economy
    ОригіналАнглійська
1920-ті
1923
42 р.
Книга
У цьому завершеному 1923 року нарисі Ludwig Mises досліджує грошово-теоретичний бік стабілізації валюти, відштовхуючись від гіперінфляції в Німецькому Райху та в Австрії після Першої світової війни. Центральна теза: дедалі більше знецінення грошей ніколи не є неминучим наслідком економічного становища, а завжди наслідком інфляціоністської політики, а саме покриття державних видатків через випуск банкнот. Mises описує можливий крах паперової валюти, вимагає як першу умову реформи зупинення друкарського верстата й повернення до золота та арґументує проти платіжно-балансової теорії, а також проти уявлення, нібито валютне реґулювання може спинити занепад. Він розглядає арґумент умовного інфляціонізму, репараційні виплати за Версальським договором і накреслює основні риси нового, прив'язаного до золота грошового устрою. На підтвердження він залучає історичні випадки, американську continental currency (1781) і французькі mandats territoriaux (1796). Насамкінець він тлумачить інфляціонізм як ідеологічну проблему, пов'язану з етатизмом і соціалізмом.
ОригіналНімецька
1924
43 р.
Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel (2., neubearbeitete Auflage)
Книга·3 видання
ОригіналНімецька
Інші видання
  • Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel (1. Auflage)1912
    ОригіналНімецька
  • The Theory of Money and Credit1953
    ОригіналАнглійська
1927
46 р.
Liberalismus
Книга·2 видання
ОригіналНімецька
Інші видання
  • Liberalism: In the Classical Tradition
    ОригіналАнглійська
1928
47 р.
Geldwertstabilisierung und Konjunkturpolitik
Книга
ОригіналНімецька
1929
48 р.
Книга·2 видання
Том збирає шість праць з економічної політики Ludwig von Mises, що вийшли 1929 року під назвою «Kritik des Interventionismus» (Критика інтервенціонізму). Mises доводить, що між приватною та спільною власністю на засоби виробництва немає тривалого третього шляху: ізольоване державне втручання в ціни, заробітні плати та виробництво завжди хибить мети, яку переслідують його ініціатори, і послідовно жене або до скасування втручань, або до соціалізму. Тексти критично розглядають німецьку історичну школу, катедер-соціалізм (Schmoller, Brentano), профспілкову теорію заробітної плати, Sombart, а також тезу Schmalenbach про «зв'язане господарство». Завершальні частини розглядають теорію цінових такс і одержавлення кредитної справи.
ОригіналНімецька
Інші видання
  • A Critique of Interventionism
    ОригіналАнглійська
1930-ті
1931
50 р.
Die Ursachen der Wirtschaftskrise
Книга
ОригіналНімецька
Probleme der Wertlehre Die psychologischen Wurzeln des Widerstandes gegen die
Книга
ОригіналНімецька
1932
51 р.
Die Gemeinwirtschaft (2., umgearbeitete Auflage)
Книга·3 видання
ОригіналНімецька
Інші видання
  • Die Gemeinwirtschaft (1. Auflage)1922
    ОригіналНімецька
  • Socialism: An Economic and Sociological Analysis1951
    ОригіналАнглійська
1933
52 р.
Grundprobleme der Nationalökonomie
Книга·2 видання
ОригіналНімецька
Інші видання
  • Epistemological Problems of Economics
    ОригіналАнглійська
1940-ті
1944
63 р.
Книга·2 видання
У «Bureaucracy» (Бюрократія, 1944) Ludwig von Mises досліджує поширення бюрократичного управління як симптом переходу від ринкової економіки до державного керування. Його провідна теза: бюрократія не є поганою сама собою, а є необхідним методом скрізь, де успіх не можна обчислити в грошах. Mises протиставляє два принципи організації: орієнтоване на прибуток управління підприємця, кероване економічним розрахунком і суверенітетом споживача, та зв'язане приписами бюрократичне управління державних установ. Із цього протиставлення він виводить, що приватні підприємства бюрократично костеніють лише через державні втручання і що соціалістичне планування за відсутності ринкових цін лишається нездійсненним з погляду розрахунку. Пізніші розділи розглядають психологічні й політичні наслідки, як-от німецький молодіжний рух, добір диктатора та занепад критичного мислення. Приклади походять насамперед із Німеччини, Франції, Росії та США доби Нового курсу.
ОригіналАнглійська
Інші видання
  • Die Bürokratie
    ОригіналНімецька
Книга·2 видання
У цій праці, що вийшла 1944 року, Ludwig von Mises аналізує постання та сутність німецького націонал-соціалізму й уписує його в ширшу критику етатизму. Його центральна теза: нацизм не є особливим шляхом німецької ментальності, а радикальним застосуванням інтервенціонізму та соціалізму до становища густо заселеної нації, яка не може обійтися без імпорту й тому прагне завоювати життєвий простір. Mises простежує занепад німецького лібералізму, тріумф мілітаризму та перетворення пангерманізму на нацизм і розглядає етатизм, націоналізм, протекціонізм, автаркію та антисемітизм як пов'язані між собою явища. Він доводить, що тривалий мир можливий лише у вільній ринковій економіці, де немає економічних причин війни, і критикує сучасні йому плани світового планування, федерації та Ліги Націй як непридатні, доки нації тримаються етатизму.
ОригіналАнглійська
Інші видання
  • Im Namen des Staates: oder Die Gefahren des Kollektivismus1978
    ОригіналНімецька
1945
64 р.
Economic Planning
Книга
ОригіналАнглійська
1947
66 р.
Книга
У цьому есеї Ludwig von Mises досліджує кооперативний рух і заперечує його претензію бути окремим, вищим способом організації економічного життя. Він доводить, що честолюбна первісна програма, виробничі кооперативи Owen, King і Lassalle, які мали скасувати систему найманої праці, зазнала цілковитого краху, залишивши тільки споживчі кооперативи та закупівельні й збутові кооперативи фермерів. Mises обстоює думку, що капіталістична ринкова економіка сама є соціальною кооперацією за умов поділу праці і що економічне поліпшення рухає приватне підприємництво, орієнтоване на прибуток, а не кооперативи. Він стверджує, що кооперативи продають вище за собівартість, отримують прибуток, як і будь-яка фірма, і виживають головно завдяки податковим пільгам, дешевому кредиту та іншим державним привілеям, а не завдяки вищій ефективності. Заключні розділи розглядають політичні та монополістичні амбіції руху й доходять висновку, що кооперативи можуть бути виправдані лише без таких привілеїв.
ОригіналАнглійська
Planned Chaos
Книга
ОригіналАнглійська
1949
68 р.
Книга·3 видання
«Human Action» – це всеохопний виклад Ludwig von Mises економіки як частини загальної науки про діяльність, яку він називає праксеологією. Відправною точкою є те, що людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою: діюча людина обмінює менш задовільний стан на задовільніший. З цієї категорії діяльності Mises суто дедуктивно виводить теореми, від цінності, переваги та граничної корисності через гроші, відсоток, капітал і підприємницький прибуток аж до теорії економічного циклу. Твір поділено на сім частин, і він розгортає каталактику, теорію ринкового суспільства, у протиставленні до соціалізму та інтервенціонізму, наслідки яких він аналізує. Центральним аргументом проти соціалістичного планового господарства є неможливість раціонального економічного розрахунку без ринкових цін. Методологічно Mises чітко відмежовує апріорну праксеологію від історизму, позитивізму та полілогізму.
ОригіналАнглійська
Інші видання
  • Nationalökonomie: Theorie des Handelns und Wirtschaftens1940
    ОригіналНімецька
  • Menschliches Handeln: Eine Grundlegung ökonomischer Theorie2010
    ОригіналНімецька
    На Amazon ↗
1950-ті
1951
70 р.
Книга
У цьому есеї Ludwig von Mises визначає прибуток і збиток як результат підприємницького передбачення в ринковому процесі: прибуток виникає там, де підприємець точніше за інших оцінює майбутні ціни й набуває чинників виробництва нижче за їхню пізнішу вартість, а збиток – з протилежного хибного судження. Частина А розвиває економічну природу прибутку та збитку, їхню соціальну функцію як інструмента керування з боку споживачів та їхнє обчислення. Частина Б спростовує засудження прибутку: аргумент рівності, тезу про зубожіння, моральне осудження прагнення до прибутку та статичний спосіб мислення математичних економістів. Частина В подає альтернативу як «або-або» капіталізму й соціалізму, оскільки третя система без підприємницького прибутку та збитку неможлива. Текст покликається на Marx, Engels і Lenin як на протилежні позиції й полемізує з логіком L. Susan Stebbing.
ОригіналАнглійська
1952
71 р.
Книга
Збірка статей об'єднує сімнадцять промов і статей Ludwig von Mises з 1945 до 1965 року, упорядкованих у чотири частини: вільний ринок проти державного планування, гроші та інфляція, Mises як критик інфляціонізму та соціалізму, а також ідеї. Провідна теза полягає в тому, що між ринковою економікою та соціалізмом немає третього ладу: інтервенціонізм (контроль цін, мінімальні заробітні плати, кредитна експансія, прогресивне оподаткування) не досягає поставлених цілей і поступово штовхає до планової економіки за німецьким зразком «Zwangswirtschaft» (примусове господарство). Зростання реальних заробітних плат та добробуту Mises пояснює виключно нагромадженням капіталу на душу населення й критикує Keynes, закон Say та хибне тлумачення інфляції як простого зростання цін. Найдовший внесок, «Profit and Loss», тлумачить підприємницький прибуток як результат правильного передбачення майбутніх станів ринку та як механізм керування на користь споживачів.
ОригіналАнглійська
1956
75 р.
Книга·2 видання
У цьому есеї 1956 року Ludwig von Mises досліджує, чому капіталізм, попри свої матеріальні успіхи, багато хто, особливо інтелектуали, пристрасно відкидає. Mises виводить це відкидання психологічно з ресентименту: у суспільстві рівності перед законом успіх приписується власній заслузі, тож невдача сприймається як особиста образа й проєктується на цапа-відбувайла, ринкову систему. Він розгортає арґумент на прикладі конкретних груп (зруйновані амбіції, інтелектуали, службовці, бездіяльні спадкоємці чи «кузени», Бродвей і Голлівуд), а потім розбирає соціальну філософію пересічної людини, становище літератури за капіталізму, а також неекономічні заперечення (щастя, матеріалізм, справедливість, свобода). Mises різко відмежовується від Marx, соціалістів і, на його думку, позірного антикомунізму й протиставляє цьому ринковий лад як єдину основу добробуту й свободи.
ОригіналАнглійська
Інші видання
  • Die Wurzeln des Anti-Kapitalismus
    ОригіналНімецька
1957
76 р.
Книга·2 видання
«Theory and History» (1957) – головна методологічна праця Ludwig von Mises. Її центральна теза – методологічний дуалізм: оскільки люди діють цілеспрямовано й керуються ідеями, науки про людську діяльність не можна моделювати за взірцем експериментальних природничих наук. Із цієї засновки Mises відрізняє праксеологію, апріорну теорію діяльності, найрозвиненішою галуззю якої є економіка, від історії та тимології, розуміння індивідуальних оцінювань. Книжка складається з чотирьох частин: оцінні судження, детермінізм і матеріалізм (із розлогою критикою марксівського діалектичного матеріалізму), епістемологічні проблеми історії та філософські тлумачення історичного перебігу. Наскрізно Mises арґументує проти позитивізму, біхевіоризму, історицизму та сцієнтизму й боронить автономію наук про людську діяльність від спроб звести їх до методів фізики.
ОригіналАнглійська
Інші видання
  • Theorie und Geschichte: Eine Interpretation sozialer und wirtschaftlicher Entwicklung
    ОригіналНімецька
    На Amazon ↗
1960-ті
1960
79 р.
Epistemological Problems of Economics
Книга
ОригіналАнглійська
1962
81 р.
Книга·2 видання
У цьому пізньому творі (1962) Ludwig von Mises викладає теоретико-пізнавальні основи наук про людську діяльність і виступає проти логічного позитивізму. Центральна теза: існує непереборний дуалізм між природничими науками, які досліджують причинність і реґулярність, та науками про діяльність, основною категорією яких є фінальність, спрямована на цілі діяльність. Mises розгортає категорію діяльності як апріорну основу праксеології та історії й відмежовує їх від математики, геометрії та фізики. Він критикує матеріалізм, діалектичний матеріалізм марксівського ґатунку, біхевіоризм, тлумачення статистики як закону, а також макроекономічний і колективістський підхід. Завершальні розділи тлумачать позитивізм як духовний корінь тоталітаризму та кризи західної цивілізації. Арґументація наскрізно дедуктивна з категорії діяльності; за передмовою, твір розуміє себе як доповнення до «Human Action» і «Theory and History» Mises.
ОригіналАнглійська
Інші видання
  • Die Letztbegründung der Ökonomik: Ein methodologischer Essay
    ОригіналНімецька
    На Amazon ↗
1969
88 р.
Книга
Mises простежує інституційні та інтелектуальні умови, за яких Австрійська школа економіки постала з «Grundsätze» Carl Menger 1871 року та праць його послідовників Eugen von Böhm-Bawerk і Friedrich von Wieser. Він описує академічне середовище пізньогабсбурзького Відня, де система приват-доцентів (Privat-Dozent) і залишкова ліберальна конституція 1867 року лишали простір для нових напрямів думки, навіть попри те, що міністерство освіти та юридичні факультети були ворожі до економічної теорії. Друга частина оповідає про Methodenstreit із Gustav von Schmoller і німецькою історичною школою, подаючи його не як суперечку про техніку, а як зіткнення довкола питання, чи взагалі можлива загальна теорія людської діяльності. Mises доводить, що заперечення історичною школою універсально чинних економічних законів служило інтервенціоністській програмі бісмарківської соціальної політики (Sozialpolitik) і готувало інтелектуальний ґрунт для державного соціалізму, воєнної економіки та зрештою націонал-соціалізму. Завершальний розділ розміщує Австрійську школу в історії економічної науки і трактує Methodenstreit як повторюваний конфлікт між аналізом добровільної співпраці та політичною вимогою примусу. Текст поєднує мемуари, інституційну історію та методологічний аргумент і був опублікований 1969 року, за чотири роки до смерті автора.
ОригіналАнглійськаПерекладиУкраїнська
+ ще 12
УкраїнськаАнглійськаОригіналНімецькаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
1970-ті
1976
95 р.
My Years with Ludwig von Mises
Книга
ОригіналНімецька
1978
97 р.
Книга·3 видання
«Спогади» (Erinnerungen) – це автобіографічний твір Ludwig von Mises (1881-1973), написаний 1940 року в женевській еміграції та виданий посмертно 1978 року з його архівної спадщини. Mises змальовує свій інтелектуальний розвиток від початкового етатизму до повороту проти німецького історизму школи Schmoller, свою зустріч із «Засадами» (Grundsätze) Carl Menger та свою діяльність в Австрійській школі економіки навколо Böhm-Bawerk і Wieser. У центрі стоять виникнення його теорії грошей і економічного циклу, його вчення про неможливість економічного розрахунку за соціалізму, а також критика інтервенціонізму. Поряд із цим він розповідає про свою практичну працю у Віденській торговій палаті, про боротьбу проти більшовизму та інфляції в повоєнній Австрії, про віденський приватний семінар (Privatseminar) і про пізнішу викладацьку діяльність у Женеві. Виклад позначений глибоким культурним песимізмом: Mises бачить себе, як він сам пише, не реформатором, а «літописцем занепаду».
ОригіналНімецька
Інші видання
  • Notes and Recollections
    ОригіналАнглійська
  • Memoirs2009
    ОригіналАнглійська
On the Manipulation of Money and Credit
Книга
ОригіналАнглійська
The Clash of Group Interests and Other Essays
Книга
ОригіналАнглійська
1979
98 р.
Die Wurzeln des Antikapitalismus
Книга
ОригіналНімецька
Книга·2 видання
У шести лекціях, виголошених 1959 року в Буенос-Айресі, Ludwig von Mises пояснює для непідготовленої публіки основні риси ринкової економіки. Перша лекція тлумачить капіталізм як масове виробництво для потреб маси й виводить підвищення рівня життя з нагромадження капіталу. Далі йдуть соціалізм як централізоване планування без економічного розрахунку, інтервенціонізм на прикладі провальних цінових контролів, інфляція як свідома політика кількості грошей із нерівними розподільчими наслідками, а також роль іноземних інвестицій для розвитку бідніших країн. Заключна лекція пов'язує занепад конституційного врядування з пануванням груп інтересів і порівнює становище з Римською імперією, що розпадалася через інтервенціонізм та інфляцію.
ОригіналАнглійська
Інші видання
1980-ті
1981
100 р.
The Theory of Money and Credit
Книга
ОригіналАнглійська
1983
102 р.
Vom Wert der besseren Ideen 6 Vorlesungen über Wirtschaft und Politik
Книга
ОригіналНімецька
1985
104 р.
Omnipotent government the rise of total state and total war
Книга
ОригіналАнглійська
Theory and History An Interpretation of Social and Economic Evolution
Книга
ОригіналАнглійська
1990-ті
1990
109 р.
Книга
Антологія об'єднує 47 коротких статей, доповідей і рецензій Ludwig von Mises, що вийшли між 1942 і 1973 роками в часописах на кшталт The Freeman, National Review і Christian Economics. У чотирьох частинах вона розглядає економічну свободу (PART I), інтервенціонізм (PART II), Mises як критика чужих праць (PART III), а також відношення економіки та ідей (PART IV). Повторюваними тезами є суверенітет споживача в ринковій економіці, роль заощадження й нагромадження капіталу для зростання зарплат, руйнівна дія інфляції та кредитної експансії, а також критика Marx і Keynes. Mises доводить, що інтервенціонізм не є третім шляхом між капіталізмом і соціалізмом, а неминуче веде до соціалізму. До кожного допису додано первісне джерело як посилання.
ОригіналАнглійська
Money, Method, and the Market Process
Книга
ОригіналАнглійська
1991
110 р.
Two Essays Liberty and Poverty Middle of the Road Policy Leads to Socialism
Книга
ОригіналАнглійська
1994
113 р.
The anticapitalistic mentality
Книга
ОригіналАнглійська
1996
115 р.
The Austrian Theory of the Trade Cycle and Other Essays
Книга
ОригіналАнглійська
1998
117 р.
Human Action a treatise on economics
Книга
ОригіналАнглійська
2000-ті
2000
119 р.
Книга
Десять доповідей і меморандумів, які Mises написав здебільшого в перші роки після еміграції до США (з 1940 до 1944 року). Спільна тема – міжнародна відбудова після Другої світової війни. Mises виводить катастрофу війни з економічного націоналізму міжвоєнного періоду й арґументує, що тривалий мир і добробут можливі лише через повернення до вільної торгівлі, приватної власності та прив'язаної до золота грошової системи. Серед іншого розглянуто економічне становище повоєнної Європи, неінфляційну пропозицію стовідсоткового золотого покриття, пан'європейський союз, настанови щодо відбудови Австрії, східноєвропейську федерацію та проблеми розвитку Мексики.
ОригіналАнглійська
2002
121 р.
Книга
Сорок одна стаття, меморандум і есей, які австрійський економіст Ludwig von Mises написав між 1918 і 1938 роками, більшість із них узято з його паперів, конфіскованих Гестапо у Відні й пізніше віднайдених у московському архіві. Ці тексти стосуються грошового краху та гіперінфляції, що настали після розпаду Австро-Угорщини, побудови центрального банкінгу та валютної реформи, фіскальної та інтервенціоністської політики міжвоєнної Австрії, а також дедалі глибшої кризи Великої депресії. Подальші есеї боронять золотий стандарт від пропозицій керованої валюти, критикують автаркію та економічний націоналізм, наново викладають метод суспільних наук і поновлюють арґумент Mises про те, що раціональний економічний розрахунок неможливий за соціалістичного централізованого планування. Радянська полеміка проти Mises завершує том як додаток.
ОригіналАнглійська
2004
123 р.
The Free Market and Its Enemies: Pseudo-Science, Socialism, and Inflation
Книга·2 видання
ОригіналАнглійська
Інші видання
  • Der Freie Markt und seine Feinde: Pseudowissenschaft, Sozialismus und Inflation
    ОригіналНімецька
    На Amazon ↗
2006
125 р.
Economic Freedom and Interventionism An Anthology of Articles and Essays
Книга
ОригіналАнглійська
Marxism Unmasked: From Delusion to Destruction
Книга
ОригіналАнглійська
Книга
Том об'єднує п'ять праць Ludwig von Mises, написаних між 1923 і 1946 роками, про гроші, кредит і кон'юнктуру. У центрі стоїть теорія циркуляційного кредиту як пояснення економічного циклу: піднесення й криза постають тоді, коли банки штучно опускають грошовий відсоток нижче природної ставки відсотка через розширення непокритих фідуціарних засобів обігу, що тягне за собою хибні інвестиції та неминучий спад. Mises застосовує цю теорію до німецької інфляції початку 1920-х років, до дискусій про стабілізацію навколо Fisher і Keynes, а також до світової економічної кризи. Він критикує плани «стабільної» вартості грошей та індексних стандартів, обстоює золотий стандарт і пояснює тривалість кризи втручаннями в зарплати, ціни й відсотки. Статті доводять, що лише вільні ринкові ціни й відмова від кредитної експансії можуть пом'якшити циклічні коливання.
ОригіналАнглійська
2007
126 р.
Historical Setting of the Austrian School of Economics
Книга
ОригіналАнглійська
2008
127 р.
Planning for Freedom Let the Market System Work
Книга
ОригіналАнглійська
2010-ті
2010
129 р.
Книга
Синтез восьми-десяти лекцій, які Ludwig von Mises виголосив у 1960-х роках на семінарах FEE в Irvington; Bettina Bien Greaves застенографувала їх, розшифрувала та 2010 року звела в цілісний текст із 20 розділів. Mises розвиває гроші як суто ринкове явище: вони постають з опосередкованого обміну, а не з державного розпорядження, і роль держави обмежується забезпеченням змісту договорів. Золотий стандарт він обґрунтовує не естетично, а тим, що кількість золота вилучена з-під маніпуляцій урядів. Інфляцію він визначає як збільшення грошової маси, а не як похідне від нього зростання цін, і показує, як вона передусім знецінює заощадження середнього та робітничого класів. Історичні випадки сягають від римського псування монети за Diocletian через німецьку гіперінфляцію 1923 року до Bretton Woods та спеціальних прав запозичення МВФ. Редакторські примітки Greaves впорядковують осіб, дати та події.
ОригіналАнглійська
2012
131 р.
Книга
29 статей, доповідей і меморандумів Mises з грошової, фінансової та торговельної політики, написаних у роки до, під час і після Першої світової війни. Поділені на чотири частини, ці тексти розглядають запровадження золотого стандарту в Австро-Угорщині, валютну політику Австро-Угорського банку, фінансування війни через податки, позики чи інфляцію, питання еміграції, оздоровлення австрійської валюти після 1918 року, а також критику інтервенціонізму з боку Mises. Більшість матеріалів походить із «зниклих паперів» Mises, які 1996 року знайшли в одному московському архіві, і вперше виходять тут англійською мовою.
ОригіналАнглійська
2020-ті
2021
140 р.
Der freie Markt und seine Feinde: Pseudowissenschaft, Sozialismus und Inflation
Книга
ОригіналНімецька
Die Letztbegründung der Ökonomik: Ein methodologischer Essay
Книга
ОригіналНімецька
2022
141 р.
Menschliches Handeln: Eine Grundlegung ökonomischer Theorie
Книга
ОригіналНімецька
СТАТТІ · 268 ЗАРЕЄСТРОВАНО

Нариси, рецензії, доповіді

1900-ті
1908
27 р.
Стаття
Зведена рецензія Ludwig von Mises на новішу літературу з питань грошей і банківництва, опублікована близько 1908 року в економічному науковому часописі. Mises реферує та оцінює 41 німецько-, англо- та франкомовну працю, упорядковані за тематичними полями: спершу дві праці з теорії грошей (історія вчень про теорії цінності грошей Hoffmann, перебудова кількісної теорії Kemmerer), потім твори про німецький грошовий ринок і Рейхсбанк, про австрійське та швейцарське банківське питання, а також монографії з окремих питань, як-от грошова система Люксембургу та французькі колоніальні банки. Раз у раз він перевіряє переконливість теорій цінності грошей і валюти, віддає належне багатству матеріалу й методиці та відмежовується від доктрини золотої валюти й інфляціоністських пропозицій. Державна теорія грошей Knapp і питання готівкових платежів проходять крізь усю рецензію як точки відліку.
ОригіналНімецька
1909
28 р.
Стаття
Ludwig von Mises досліджує, чи слід Австро-Угорщині формально відновити готівкові платежі, тобто законний обов'язок Австро-Угорського банку викуповувати свої банкноти золотом. Його центральна теза: економічно золота валюта існує вже давно, адже з 1896 року банк будь-коли добровільно віддає золото й деноміновані в золоті девізи й утримує валютні курси між золотими точками стабільними. Законодавче врегулювання лише юридично визнало б цей стан, нічого не змінивши в політиці банку. Mises спростовує панівну думку, ніби низька віденська облікова ставка зумовлена призупиненням готівкових платежів, і пояснює її відсутністю короткострокової зовнішньої заборгованості та незначною внутрішньою інвестиційною активністю. Він критично розглядає «Державну теорію грошей» Georg Friedrich Knapp і насамкінець розбирає банківську суперечку з Угорщиною. Поділена на вісім розділів праця вийшла у Schmollers Jahrbuch і була завершена наприкінці 1908 року.
ОригіналНімецька
The Foreign Exchange Policy of the Austro-Hungarian Bank
Стаття
ОригіналАнглійська
1910-ті
1910
29 р.
La Reforme financiere en Autriche
Стаття
ОригіналФранцузька
Стаття
Ludwig von Mises відповідає на заперечення Walther Federn і обстоює свою тезу, що Австро-Угорський банк будь-коли надає ринку девізи за курсом нижче верхньої золотої точки, тобто фактично здійснює готівкові платежі в девізах. Твердження Federn, ніби банк часом відмовляє в наданні девіз арбітражерам процентної ставки, Mises відкидає як таке, що суперечить фактам: єдиним засобом захисту банку від відпливу золота є підвищення облікової ставки. Аргументація ведеться емпірично на підставі динаміки курсів девізи німецьких банківських майданчиків від 1896 року, анексійної кризи 1908/09 років і кризи 1907 року, з опертям на висловлювання губернатора von Biliński та звіти Віденської біржової палати. Текст пов'язаний із тогочасною дискусією щодо державної теорії грошей Knapp і переваг ізольованої валюти.
ОригіналНімецька
1912
31 р.
Стаття
Ludwig von Mises досліджує австрійський урядовий законопроект 1911 року, що має по-новому впорядкувати збори з договорів страхування, довічної ренти та забезпечення. Він показує, що чинне право зборів, успадковане від тимчасового закону 1850 року, стало заплутаним і соціально-політично хибним, бо пропорційно сильніше обтяжує економічно слабших. Проєкт замінює численні попередні гербові та поодинокі збори двома відсотковими зборами на отримані премії та виплачені суми відшкодування, що Mises у технічному плані зборів визнає як поступ. Водночас він критикує значне підвищення тягаря зборів, особливий режим позик під поліси, дискреційну свободу міністерства фінансів щодо закордонних операцій і порівнює ставки з нижчим прусським оподаткуванням страхування. Він уписує законопроект у фіскальне становище державного бюджету та партійно-політичну розстановку сил у палаті депутатів.
ОригіналНімецька
Стаття
Коротка рецензія Ludwig von Mises на монографію Paul Stiassny «Der österreichische Staatsbankerott von 1811» (Австрійське державне банкрутство 1811 року, Wien і Leipzig 1912). Mises критикує, що автор присвячує власне викладу лише 43 сторінки, що передпоставлений теоретизувальний трактат «zum Probleme des Zettelstaates» (до проблеми держави паперових грошей) викликає заперечення, а решта книги складається з дослівного передруку патентів та актів. Така праця два десятиліття тому, можливо, дістала б схвалення, проте відтоді суворіша наукова мірка економічної історії вже не дозволяє їй устояти. Mises покликається на «Finanzen Österreichs im XIX. Jahrhundert» (Фінанси Австрії у ХІХ столітті) Beer, яка попри всі вади краще орієнтує щодо катастрофи 1811 року, і зараховує працю Stiassny до простих принагідних писань до столітнього ювілею банкрутства.
ОригіналНімецька
Стаття
Коротка рецензія Ludwig von Mises на працю Otto Heyn «Erfordernisse des Geldes» (Вимоги до грошей, Leipzig 1912). Mises вшановує внески Heyn у теорію грошей, проте в цьому начерку особливо виразно бачить основну хибу методу Heyn: Heyn систематично оминає ключову проблему теорії грошей, чинники, що визначають купівельну спроможність грошей. Викладено тезу Heyn, що у звичайному товарообігу ніхто не зважає на грошову масу й що зміни грошової маси безпосередньо впливають лише на відсоток, зокрема на дисконт, тоді як мінова вартість грошей зачіпається тільки опосередковано. Mises заперечує, що такі твердження суперечать панівному вченню та фактам кількісної теорії грошей і вимагали б докладного обґрунтування, якого Heyn не дає.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises розглядає методологічне дослідження Andreas Walther «Geldwert in der Geschichte» (Вартість грошей в історії, 1912), спробу обґрунтувати ціново-історичний метод роботи для історичних дисциплін. Mises вшановує дослідження як проникливе й обізнане з літературою й наголошує, що Walther спирається на вдосконалений Wieser бюджетний метод. Метою цінової історії вважається здобуття живого уявлення про соціальну споживну вартість історичних цінових даних, а не їх перерахунок у теперішні гроші. Критично Mises ставиться до спроби Walther скласти шкали соціального розшарування та «нормальні бюджети»: поняття нормального для історика непридатне, а поступки панівному в колах істориків поглядові заходять надто далеко. Попри ці заперечення, Mises наполегливо рекомендує працю статистикам та історикам для прочитання.
ОригіналНімецька
1913
32 р.
Die allgemeine Teuerung im Lichte der theoretischen Nationalökonomie
Стаття
ОригіналНімецька
1918
37 р.
Стаття
Ludwig von Mises у цій праці, що вийшла 1918 року у Відні, викладає, як народногосподарськи несуться витрати Першої світової війни та розподіляються між громадянами. Його ключова теза: війну можна вести лише наявними благами, вирішують не гроші, а наявні матеріальні блага, і тягар завжди несе теперішнє покоління, а не майбутнє. Mises розрізняє три шляхи державного фінансування (конфіскацію без відшкодування, податки, позики) і обґрунтовує, чому фінансування через позики не є привілеєм для капіталістів і не перекладає тягар на пізніші покоління. Проти побоювань державного банкрутства він заперечує, що Австро-Угорщина взяла свої воєнні борги всередині країни і що постраждали б передусім дрібні вкладники, на відміну від наведеного російського випадку. Серйозною небезпекою він називає знецінення грошей через збільшення кількості банкнот, від якого не дають надійного захисту ані заставні листи, ані іпотеки, ані нерухомість, і таким чином агітує за підписку на воєнну позику.
ОригіналНімецька
1919
38 р.
Стаття
У 1919 році Ludwig Mises досліджує, як грошову систему Німецької Австрії слід приєднати до системи Німецької імперії, якщо політичне приєднання відбудеться. Його центральна теза: політичне приєднання неминуче тягне за собою валютне, окрему крону неможливо втримати поряд зі спільною політикою. Спершу Mises простежує історію австрійської валюти (Віденський монетний союз 1857 року, валютне врегулювання 1892 року, воєнна інфляція), а потім розробляє два шляхи до уніфікації: проста заміна на марочну валюту через власний німецько-австрійський емісійний банк або повне включення до німецького Рейхсбанку; модель двох картельних банків він відкидає. Чимало місця посідають державно-фінансова передумова (імперія переймає частину австрійського воєнного боргу) і встановлення курсу перерахунку між кроною і маркою, який має визначатися купівельною спроможністю, а не довоєнним паритетом. Mises завершує тим, що валютна спільнота має сенс лише тоді, коли обидві держави відмовляться від будь-якої подальшої інфляції.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig Mises відповідає на статтю фінансового радника д-ра Franz Bartsch і обстоює тезу, що знецінення крони спричинене інфляцією, тобто збільшенням банкнот, а не несприятливим платіжним балансом. На думку Mises, Bartsch обстоює теорію платіжного балансу; проміжну позицію між обома вченнями Mises заперечує. На кількох прикладах із тексту Bartsch (ризик імпорту, експортний примус валютного центру, ввіз сиру й годинників) він доводить, що валютні розпорядження не досягають своєї мети й позначені духом меркантилізму. Друкарський верстат для забезпечення населення він теж відкидає: інфляція не збільшує запасу благ, а діє як податок, що перерозподіляє доходи й майно мешканців країни. Хто хоче оздоровити валюту, той мусить боротися з ученням про платіжний баланс і покласти край інфляції.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig Mises у цій газетній статті викладає, що збільшення грошової маси спричиняє зростання цін усіх товарів і послуг і що жоден захід економічної політики не може зупинити це зростання. Зростання внутрішніх цін і зростання курсів іноземних грошей є, на його думку, двома боками того самого явища: валютний курс визначається купівельною спроможністю внутрішніх грошей, а не платіжним балансом, бо ввезення та вивезення залежать передусім від цін. Звідси він виснує, що ані постанови проти спекулятивного підвищення цін, ані державний валютний центр не здатні стримати знецінення крони; деякі втручання, як-от примус до здавання валюти, діють навіть як вивізне мито. Єдиним порятунком є оздоровлення державного бюджету, щоб держава могла відмовитися від друкарського верстата; інакше, як це сталося з французькими асигнатами, загрожує цілковите падіння цінності грошей.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises розглядає 1918 року дослідження Walter Huth про розвиток німецьких та французьких великих банків у зв'язку з відповідною національною економікою. Huth, спонуканий розрізненням Adolf Weber між депозитними та спекулятивними банками, порівняльно зіставляє німецьке й французьке банківництво й віддає перевагу змішаному банківському господарству перед роздільним. Mises оцінює працю як старанну й багату на матеріал, однак критикує дві вади: обмеження друкованим матеріалом та апологетичний характер, що робить дослідження захисною працею на користь німецької системи. Передусім він не знаходить розуміння того, що відмінність обох типів банків слід пояснювати не так банківською технікою, як структурою промисловості й торгівлі. Заключний розділ про наслідки світової війни він називає передчасним.
ОригіналНімецька
Стаття
У цьому короткому некролозі Ludwig Mises вшановує австрійського промисловця та політеконома Richard Lieben. У центрі стоїть головна наукова праця Lieben, написані спільно зі шуряком Rudolf Auspitz «Untersuchungen über die Theorie des Preises» (Дослідження про теорію ціни, що вийшли тридцять років тому), яка послуговується аналітичним методом та графічним зображенням і тому лише поволі здобувала визнання. Mises зараховує Auspitz і Lieben не до австрійської школи, а через їхній математичний метод ставить їх поряд із Walras та Jevons. Поряд із цим він виокремлює менші праці Lieben з валютних питань, його обстоювання політики надійних грошей проти інфляціоністських учень та його внески до валютної анкети 1892 року. Текст завершується вказівкою на хворобу очей, що в останні роки життя позбавила Lieben можливості працювати самому.
ОригіналНімецька
Стаття
У цій статті, опублікованій 1919 року в «Neues Wiener Tagblatt», Ludwig Mises аналізує перекіс прямого оподаткування між містом і селом у повоєнній Австрії. Його центральна теза: сільська земельна власність через сталі, вихолощені знеціненням грошей ставки податку на дохід фактично вносить дедалі менше, тоді як міське й промислове населення видавлюється через оподаткування уявних, спричинених інфляцією воєнних прибутків. Mises показує, як за падіння вартості грошей бухгалтерія видає за прибуток чисті зміни грошового виразу, і критикує натуральні збори як фінансово-технічний крок назад. Він вимагає залучити до оподаткування земельну ренту як єдине природне багатство країни й інкамерувати оподаткування лісів згідно з принципом визначеності. Текст поєднує податково-політичну діагностику з валютно-теоретичною арґументацією.
ОригіналНімецька
Стаття
У цій короткій економічно-політичній статті Ludwig Mises обстоює відновлення повноцінної біржової строкової та касової торгівлі валютами й девізами, а також скасування девізної централі у Відні. Відправним пунктом є дедалі більше знецінення крони: імпортери, які купують товари в кредит за кордоном і продають усередині країни за крони, несуть заледве посильний валютний ризик, а без функціонального строкового ринку їм бракує можливості застрахуватися. Mises арґументує, що чинні девізні обмеження дають протилежне своїй меті й утримуються лише як частина системи воєнної та перехідної економіки. Він наголошує на зрослому значенні Відня як торговельного майданчика між Сходом і Заходом і завершує вказівкою, що всі заходи лишаються безрезультатними, доки інфляцію провадять усе новими банкнотами.
ОригіналНімецька
1920-ті
1920
39 р.
Стаття
Ludwig Mises реагує на копенгагенське повідомлення, згідно з яким радянський уряд скасував гроші й замінив їх строковими платіжними дорученнями державних пунктів видачі товарів. Він тлумачить цей крок як ще одну, вимушену тиском обставин спробу протидіяти стрімкому знеціненню рубля, і проводить паралелі з асигнатами Французької революції та з континентальними грошима Сполучених Штатів. По суті він доводить, що в суто соціалістичній спільноті, де засоби виробництва як res extra commercium не мають грошової ціни, неможливий жодний економічний розрахунок: без економічного розрахунку немає господарювання, і ні статистика, ні натуральний облік, ні облік у робочих годинах не можуть заповнити цю прогалину. Текст посилається на Stourm як на історіографа революційної фінансової політики, а також на вимогу Lenin щодо буржуазного бухгалтерського обліку й називає питання розрахунку головною й засадничою проблемою соціалізму.
ОригіналНімецька
Стаття
У цьому основоположному тексті дискусії про соціалізм Mises доводить, що в соціалістичному суспільстві раціональне господарювання неможливе, оскільки зі скасуванням приватної власності на засоби виробництва зникають і їхні ринкові ціни. Без грошових цін на виробничі блага бракує спільного знаменника, на якому тримається економічний розрахунок; ані натуральний розрахунок, ані марксистська трудова теорія цінності не можуть надати цієї послуги, бо перший непридатний для благ вищого порядку, а друга не охоплює ні різної якості праці, ні споживання речових чинників виробництва. У п'яти розділах Mises розглядає розподіл споживчих благ, сутність економічного розрахунку, його неможливість у суспільному господарстві, проблему відповідальності та ініціативи в одержавленому підприємстві, а також полеміку з працями Otto Bauer і Lenin, для яких, за його аналізом, справжня проблема розрахунку взагалі не дійшла до свідомості. Стаття, що вийшла 1920 року в «Archiv für Sozialwissenschaft und Sozialpolitik», стала поштовхом до дебатів про соціалістичний розрахунок і досі вважається найгострішим теоретичним спростуванням планової економіки.
ОригіналНімецькаПерекладиУкраїнська
+ ще 13
УкраїнськаНімецькаОригіналАнглійськаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаАрабськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
Стаття
Mises коментує драматичний обвал центральноєвропейських валют наприкінці січня 1920 року й виводить падіння курсів крони, райхсмарки й чеської крони винятково з продовжуваної інфляційної політики держав, що брали участь у війні. Покликаючись на північноамериканські континентальні гроші 1781 року та французькі асиґнати 1796 року, він застерігає, що за незмінної політики крах валют аж до нульової позначки стане неминучим, із незрівнянно важчими наслідками, ніж тоді, бо Центральна Європа індустріалізована. Різке падіння райхсмарки він пояснює інфляційними вченнями Knapp і Bendixen, а також пропозицією Bendixen погасити німецькі воєнні позики сотнею мільярдів нових банкнот, тоді як податкові закони Erzberger водночас паралізували німецьку промисловість. Він пов'язує валютне питання з небезпекою більшовицького перевороту й вимагає перегляду Версальського та Сен-Жерменського договорів. Для Німецької Австрії він робить висновок, що лише негайне припинення інфляції ще може відвернути державне банкрутство.
ОригіналНімецька
Стаття
З нагоди вісімдесятиріччя Carl Menger Ludwig von Mises вшановує його працю та вплив на політичну економію. Він простежує, як наука близько середини дев'ятнадцятого століття опинилася в глухому куті й як близько 1871 року Menger в Австрії, Jevons в Англії та Leon Walras у Швейцарії незалежно один від одного поставили вчення про цінність на суб'єктивну споживну вартість благ. «Grundsätze der Volkswirtschaftslehre» (Засади політичної економії) Menger описано як книгу, що перевернула дисципліну й на яку спирається вся пізніша праця. Текст відсилає до «Untersuchungen über die Methode der Sozialwissenschaften» (Дослідження про метод суспільних наук) 1883 року, до внесків Menger у проблему грошового обігу та до Wieser і Böhm-Bawerk як інших головних представників австрійської школи. Насамкінець Mises відводить життєвому доробку Menger непроминуще місце в історії суспільних наук.
ОригіналНімецькаПерекладиУкраїнська
+ ще 13
УкраїнськаНімецькаОригіналАнглійськаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаАрабськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
1921
40 р.
Стаття
У цій статті, опублікованій 1921 року в «Neue Freie Presse», Ludwig Mises досліджує правові вимоги держателів банкнот Австро-Угорського банку в ході його ліквідації після Сен-Жерменського державного договору. Його центральна теза: воєнні банкноти були за суттю державними банкнотами, лише формально випущеними банком, тож держателям банкнот не належить жодної вимоги понад обмін на новий законний платіжний засіб за відповідним курсовим значенням. Винагорода понад це була б непередбаченим подарунком саме тим, хто скористався зі знецінення грошей, і не дісталася б тим, хто постраждав від падіння курсу. Mises особливо критикує пункт 9 статті 206, який надає державам-наступницям, що пред'являють банкноти, рівне право на весь актив банку, як необґрунтовану з погляду теорії грошей надбавку, що до того ж порушує права решти кредиторів та акціонерів.
ОригіналНімецька
Die Arbeit im sozialistischen Gemeinwesen
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
У цій короткій економіко-політичній статті Ludwig Mises виступає проти проєкту віденського збору з предметів розкоші, розробленого віденським магістратом. Його центральна теза: такий збір ударив би насамперед по віденській розкішній і кінцевій промисловості, збут якої значною мірою здійснюється через роздрібну торгівлю серед іноземців, що тимчасово перебувають у Відні. На відміну від звичайного податку на споживання, цей тягар не вдалося б перекласти на іноземних покупців, оскільки ті могли б просто переадресувати свої замовлення конкурентам за кордоном. Mises посилається на німецький закон про податок з обороту від 24 грудня 1919 року, що звільняє експорт, і на чехословацький збір з предметів розкоші, який він тлумачить як економічний захід боротьби проти Відня як торгового міста. Оскільки звільнення від податку для іноземних покупців практично нездійсненне, уся ідея збору виявляється для Відня нездійсненною й загрожує підприємцям, службовцям і робітникам галузі розкоші.
ОригіналНімецька
Стаття
У цьому короткому есеї часів австрійської інфляції Ludwig von Mises накреслює економіко-політичну програму стабілізації крони та віденської економіки. Його основна теза: об'єктивні передумови для процвітання Австрії наявні, проте хибна політика проїдає здобутки попередніх десятиліть вільного господарювання. Дедалі більше знецінення крони він пояснює інфляцією банкнот, яку можна спинити лише усуненням державного дефіциту, насамперед через приватизацію державних підприємств і згортання продовольчої акції. У п'ятнадцяти пронумерованих пунктах він вимагає стабілізації грошової вартості замість зниження цін, звільнення торгівлі валютою, скасування всіх заборон на ввезення та перешкод для сполучення, а також вільної торгівлі й податкових пільг для нових промислових підприємств. Mises адресує програму політикові, який про неї просив, і скептично завершує, що навряд чи якась партія готова її здійснити, проте сподівається, що розумне зрештою візьме гору.
ОригіналНімецька
1922
41 р.
Стаття
У цьому пам'ятному нарисі Ludwig Mises озирається на австрійську валютну анкетну комісію, яка засідала в березні 1892 року у Відні за фінансового міністра Steinbach і начальника секції Böhm-Bawerk. Він змальовує тодішню проблему: не дальше знецінення грошей, а зростання їхньої вартості спонукало до валютного реґулювання, яке дало Австро-Угорщині орієнтовану на ідеї Ricardo золотодевізну валюту (Gold Exchange Standard). Mises протиставляє становище 1892 року сучасності, у якій спершу слід покрити бюджетний дефіцит без друкарського верстата, перш ніж валютна проблема стане розв'язною. Він переказує дискусію між легким і важким ґульденом та обстоювання Benedikt поточного моментного курсу. Як центральний урок він констатує, що сталості вартості грошей загрожує не несприятливість платіжного балансу, а єдино інфляція.
ОригіналНімецька
Стаття
Mises виступає проти поширеної вимоги полегшити становище, яке сприймається як нестача грошей, дальшим випуском банкнот. Нестачу грошей, що розуміється як зростання короткострокової ставки відсотка, не можна усунути збільшенням грошової маси: більша грошова маса лише підіймає ціни та заробітні плати, але не знижує відсоток. Навпаки, очікуване знецінення грошей жене відсотки вгору, бо кредитори вимагають премії за купівельну спроможність. Брак банкнот у щоденному обігу Mises тлумачить як прояв далеко зайшлої інфляції, у якій панічні покупки випереджають майбутнє знецінення. Єдиним засобом він називає зупинку друкарського верстата; будь-яке дальше розширення обігу загострює невідповідність і загрожує спричинити крах грошової системи.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises розглядає третє видання праці William F. Spalding «Eastern Exchange, Currency and Finance» (Лондон 1920) і рекомендує цей твір німецькому читацтву. Приводом, за Mises, є поширене нерозуміння золотодевізного стандарту (Gold Exchange Standard) у німецькій валютній літературі: він виступає проти Georg Friedrich Knapp і його учнів, які хибно тлумачили австро-угорську політику золотодевізної валюти й не помічали, що вона відповідає політиці золотодевізного стандарту, якої дотримувалися в Британській Індії і яка спирається на «Proposals for an Economical and Secure Currency» («Пропозиції щодо економної та надійної валюти», 1816) Ricardo. Виклад Spalding про валютні відносини Індії, Китаю, Японії та інших азійських теренів, за Mises, особливо цінний для важкодоступного періоду війни та повоєнних років. Окрім грошової системи, книжка, за Mises, розглядає також організацію торгівлі та митну справу й слугує таким чином посібником як для економістів, так і для практичного купця.
ОригіналНімецька
Стаття
Коротка рецензія Ludwig Mises на дослідження Hugo C. M. Wendel «The Evolution of Industrial Freedom in Prussia, 1840-1849». Mises характеризує цю працю як стислий, заснований на друкованому матеріалі огляд того відтинку прусської історії промислів, який завершився перемогою цехових ідей у надзвичайному розпорядженні від 9 лютого 1849 року. Він розподіляє цінність дослідження за читацькими групами: німецькому читачеві воно дає мало нового, натомість американському – погляд у чужий для нього світ ремісничо-середньостанової політики. Як слабкість він зазначає, що ідейно-історичні основи середньовічного господарського устрою лишаються поза увагою. Рецензія завершується вказівкою на місце (Відень) і зазначенням автора й розглядає таким чином свободу промислу, цехову систему та середньостанову політику в Пруссії доби Vormärz.
ОригіналНімецька
1923
42 р.
Стаття
У цій короткій газетній статті Ludwig Mises розглядає книгу «Der Selbstmord eines Volkes, Wirtschaft in Österreich» (Самогубство народу, господарство в Австрії) Siegfried Strakosch і бере її за привід для власного діагнозу австрійського господарського становища. Його центральна теза: корінне лихо полягає у фактичному пануванні соціалістичних ідей та соціал-демократії, що перешкоджає оздоровленню державного бюджету, доки державні підприємства не буде позбуто, а восьмигодинний робочий день лишається недоторканним. Mises доводить, що соціалістична фінансова політика зводиться до проїдання й руйнування продуктивного капіталу, і проводить історичну паралель із фінансовою політикою якобінців, яку він через розлогу цитату зі Stourm змальовує як суто визиск теперішнього коштом майбутнього. Текст завершується закликом Strakosch до цілковитого повороту.
ОригіналНімецькаПерекладиУкраїнська
+ ще 13
УкраїнськаНімецькаОригіналАнглійськаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаАрабськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
Neue Beiträge zum Problem der sozialistischen Wirtschaftsrechnung
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig Mises розглядає працю Waldemar Mitscherlich «Der Nationalismus Westeuropas» (Націоналізм Західної Європи, Leipzig 1920). У центрі стоїть розрізнення між національністю, тобто фактом національної відмінності людей, і націоналізмом, тобто дієвістю певних ідеологій, які надають цій відмінності значення для соціальної поведінки. Mises доводить, що нехтування цим розрізненням призвело до пошуку критерію нації деінде, ніж у мовній спільноті, і покликається на Arndt, Jakob Grimm та Wilhelm Scherer. Працю Mitscherlich він вшановує насамперед як історично зорієнтовану спробу генетично пояснити становлення західноєвропейського націоналізму, однак критикує нехтування економічною проблемою, зокрема зв'язком націоналізму та протекціонізму, і похідний від цього ідеал автаркічної союзної економіки.
ОригіналНімецькаПерекладиУкраїнська
+ ще 13
УкраїнськаНімецькаОригіналАнглійськаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаАрабськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
Стаття
У цьому короткому есеї Ludwig Mises вшановує політичну дієвість Wilhelm Rosenberg, політеконома та правника, значення якого Mises убачає в його обстоюванні австрійської програми самодопомоги після розпаду Габсбурзької монархії. Mises змальовує становище держави, яку після Saint-Germain уважали нежиттєздатною й яка покладала надію виключно на заборонене приєднання до Німеччини та на закордонні кредити, тоді як внутрішньополітичні реформи не проводилися. Перед загрозою валютного краху восени 1921 року Rosenberg, учень Carl Menger і противник інфляціонізму, виступив як приватна особа поряд із міністром фінансів Gürtler. Його програма вимагала скасування дотацій на продукти харчування, припинення роботи друкарського верстата та усунення бюджетного дефіциту, перш ніж кредити стануть доцільними. Mises протиставляє цей успіх ворожому прийомові з боку сучасних йому «противників санації» й завершує особистим некрологом про Rosenberg як провідника економічної відбудови.
ОригіналНімецька
1924
43 р.
Стаття
У цій лекції 1924 року Ludwig Mises розглядає питання, чи слід зберегти золоту валюту як основу міжнародного грошового устрою, чи замінити її керованою державою системою паперових грошей. Після критичного розрахунку з інфляційною та дефляційною політикою повоєнних років він обстоює золото як захист від урядового втручання в формування вартості грошей. Ядро становить критика валюти, прив'язаної до індексного числа: на практичних та принципових труднощах обчислення цінового індексу (вибір товарів, зважування, вибір середньої величини) Mises показує, що жоден індекс не може однозначно виміряти вартість грошей. Він полемізує з планами реформ Keynes та Irving Fisher і з золотодевізним стандартом, за якого резерв тримають у золотих девізах, а не в дійсному золоті. Його висновок: золота валюта не ідеальна, але за наявних обставин є найкращою можливою, бо альтернатива означає постійні боротьби заінтересованих сторін за вартість грошей.
ОригіналНімецька
Стаття
У цьому некролозі до десятої річниці смерті Ludwig Mises вшановує Eugen von Böhm-Bawerk як ученого, викладача й державного діяча. Він простежує його науковий шлях: від раннього реферату про відсоток на капітал 1876 року через підготовчі праці 1880-х років до «Positive Theorie des Kapitals» (Позитивна теорія капіталу) 1889 року, головної праці з теорії відсотка. Mises наголошує на міжнародному визнанні вчення Böhm-Bawerk і на тривалій відсутності розуміння в Німецькій імперії щодо «австрійської школи». Приводом для тексту є видане Franz X. Weiß зібрання менших праць Böhm-Bawerk (1924). Mises докладно цитує пізні висловлювання Böhm про пасивний торговельний баланс і про ощадливість державних бюджетів, які він прочитує як прозірливий діагноз австрійських державних фінансів.
ОригіналНімецька
Стаття
Доповідь захищає золоту валюту проти пропозицій замінити її грошовою системою, керованою державою або спертою на індексні числа. Mises вважає інфляційну та дефляційну політику повоєнних років спростованою як практично, так і теоретично, і вбачає вирішальну перевагу золота в тому, що рух його цінності залишається незалежним від урядових втручань. Ядро аргументації становить критика системи індексних чисел: добір і зважування товарів, вибір середнього значення та постійне зміщення споживання роблять точне вимірювання цінності грошей неможливим. Далі він розглядає золотодевізну валюту з покриттям в іноземній валюті, а також плани Keynes та Irving Fisher і відхиляє обидва. Висновок: вибір існує лише між золотою валютою та маніпульованою валютою, і золото хоч і не є ідеальним, але за наявних обставин є найкращим можливим рішенням, повторне запровадження якого потребує міжнародних угод.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig Mises рецензує шосте видання фундаментальної праці Karl Helfferich «Das Geld» (уперше вийшла 1903 року). Mises віддає належне Helfferich як наступнику Ludwig Bamberger у теорії грошей і валютній політиці, який захищав німецьку золоту валюту проти біметалістів та інфляціоністів. Вирішальний злам він убачає вже між першим і другим виданнями: Helfferich підпав під чари державної теорії грошей Georg Friedrich Knapp і в неприйнятному для Mises еклектизмі намагався поєднати Bamberger і Knapp. Другою вадою він називає цілковите нехтування як іноземною, так і німецькою літературою з теорії грошей. Тривалу цінність книги Mises убачає в її викладі історії грошей і статистичних даних, тоді як у теоретичному відношенні вона не задовольняє.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig Mises розглядає малу принагідну працю Gustav Seibt «Deutschlands kranke Wirtschaft und ihre Wiederherstellung» («Хвора економіка Німеччини та її відновлення», Бонн 1923), яку боннський професор статистики подав на 1 грудня 1922 року. Mises схвалює, що ця праця рішуче протистоїть поширеним хибним ученням тогочасної економічної політики: Seibt спирається на грошово-теоретичні викладки, розвиває кількісну теорію грошей і відкидає платіжно-балансову теорію валютних курсів, щоб на цьому обґрунтувати критику панівних поглядів на розпродаж, проїдання капіталу, недовиробництво, захист орендарів, податкову політику та репарації. Реформаторська програма досягає кульмінації у вимогах «зупинити друкарський верстат» і «назад до вільної економіки». Mises констатує, що пересторога Seibt щодо краху німецької грошової системи справдилася, проте до нього прислухалися так само мало, як і до інших застережників, і рекомендує цю працю як ясний, загальнозрозумілий вступ до теоретичних проблем німецької економічної політики.
ОригіналНімецькаПерекладиУкраїнська
+ ще 13
УкраїнськаНімецькаОригіналАнглійськаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаАрабськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
1925
44 р.
Стаття
У цьому томі 1929 року Ludwig von Mises збирає п'ять розвідок про економічну політику та економічну ідеологію сучасності, доповнених статтею «Verstaatlichung des Kredits?» (Одержавлення кредиту?). Провідна теза: між ладом, що ґрунтується на приватній власності на засоби виробництва, і ладом, що ґрунтується на спільній власності, не існує тривало життєздатної третьої форми. Інтервенціонізм, який хоче лише регулювати приватну власність через владні втручання, а не скасовувати її, є внутрішньо суперечливим: ізольовані втручання, як-от цінові розпорядження чи мінімальні зарплати, не досягають своєї мети й поступово примушують державу до повного усуспільнення. Mises аргументує з позицій політичної економії й критично розглядає катедер-соціалізм, історичну школу (Schmoller, Brentano, Herkner), J. M. Clark, а також ставлення Sombart до марксизму. Додана стаття розглядає пропозицію Deumer щодо державної монополії на кредит та її бюрократичні наслідки.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig Mises подає передмову до монографії Fritz Machlup про золотодевізну валюту (gold exchange standard) і водночас окреслює предмет книги. Він простежує, як від німецької монетної реформи 1871-1873 років через індійську валютну реформу 1890-х років утворилася золота валюта без дієвого обігу золота, ідейний витік якої лежить у праці Ricardo 1816 року. Mises описує переваги цього устрою (менша потреба в золоті, відсоткові резерви в девізах) та його критичну точку: не всі країни можуть водночас тримати свій резерв у золотих девізах. Він уписує це питання в повоєнну дискусію, відмежовується від пропозицій Irving Fisher і Keynes та відзначає історико-догматичний і систематичний виклад Machlup разом із першим німецьким перекладом Ricardo валютного плану в додатку.
ОригіналНімецька
Стаття
У цій статті серії «Der Volkswirt» Ludwig Mises обстоює золоту валюту проти тогочасних пропозицій державно керованого грошового ладу. Його центральний аргумент: перевага золота полягає не в уявній цінності «самій по собі», а в тому, що збільшення й зменшення кількості золота вилучені з-під політичних впливів і підпорядковані закону рентабельності гірничого видобутку. Проти планів валюти, опертої на індексні числа, які обстоюють Keynes, Josiah Stamp та Irving Fisher, він висуває два заперечення: зміни купівельної спроможності не піддаються однозначному вимірюванню, а вплив зміни кількості грошей на ціни не є пропорційним і не передбачуваним. Прив'язані до індексу гроші зробили б формування вартості грошей предметом політичної боротьби. Mises пояснює зростання цін попередніх десятиліть меншою мірою золотовидобутком, ніж свідомим збільшенням непокритих засобів обігу.
ОригіналНімецька
Стаття
Стенографічний запис збирає виступи Ludwig von Mises в дискусії на штутґартському з'їзді Спілки соціальної політики (Verein für Sozialpolitik, 1924) щодо теоретичного та економічно-технічного боку валютної проблеми. Mises заперечує скептичному погляду, нібито теорія лишається без наслідків, тим, що саме державна теорія грошей і відкидання кількісної теорії грошей уможливили інфляційну політику воєнних і повоєнних років. Він тлумачить стабілізацію як перехід до золотодевізної, відповідно долародевізної валюти, відкидає побоювання інфляції, імпортованої через припливи позик, і застерігає не підривати дієве погашення банкнот банківсько-технічними викрутами чи девізними розпорядженнями. З погляду історії доктрин він констатує, що ворожість до кількісної теорії грошей не німецького походження, а імпортована до Німеччини разом із банківською теорією (Banking School). У відповідях він полемізує з Bortkiewicz, Spitzmüller і Bernhard та описує власний вплив на австрійську валютну політику як обмежений літературною працею й доповідями.
ОригіналНімецька
Preistaxen
Стаття
ОригіналНімецька
1926
45 р.
Interventionismus
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig Mises розглядає багатотомне зібрання «Papers relating to Political Economy», у якому F. Y. Edgeworth уперше зводить докупи свої розпорошені впродовж десятиліть в Economic Journal розвідки й критичні праці. Mises зараховує Edgeworth до провідних англійських політекономів межі століть і викладає будову трьох томів: цінність і розподіл, теорія монополії та грошей, міжнародна торгівля, оподаткування, математична політична економія, а також рецензії на книги. У центрі стоїть стримана оцінка Edgeworth щодо математичного методу, яку Mises виразно поділяє й підкріплює двома англійськими оригінальними цитатами. Він зазначає, що значна частина праць при появі давала нове, але сьогодні застаріла, і вшановує Edgeworth передусім як критичний розум, якому виявлення проблем удавалося більше, ніж їх розв'язання.
ОригіналНімецька
Sozialliberalismus
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Передмова Ludwig von Mises (Відень, 5 січня 1926 року) відкриває критику Siegfried Strakosch на адресу нової аграрної програми австрійської соціал-демократії. Mises тлумачить цю програму як спробу перетворити значну частину сільського й лісового господарства на дотаційне підприємство: викуп і одержавлення великого землеволодіння та лісів, попри те, що федеральні підприємства, за його викладом, суцільно працюють зі збитками. Він арґументує, що програма обіцяє сільському виборцеві видатки з публічних коштів, не називаючи їхнього фінансування, і націлена єдино на здобуття голосів. Strakosch, представлений Mises як успішний землероб, а також природознавець і економічний публіцист, розбирає програму в подробицях. Mises сподівається, що його предметний виклад розкриє читачам очі на небезпеку її здійснення.
ОригіналНімецькаПерекладиУкраїнська
+ ще 13
УкраїнськаНімецькаОригіналАнглійськаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаАрабськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
1927
46 р.
Стаття
Виклад доповіді Ludwig von Mises від 17 грудня 1926 року перед Головним об'єднанням промисловості Австрії. Mises доводить, що Європа не повинна очікувати від Сполучених Штатів розв'язання своїх повоєнних проблем ні в політичному, ні в економіко-політичному плані. Він простежує перетворення США з імпортера капіталу на найбільшого світового кредитора після світової війни й підкріплює це цифрами американського платіжного й торговельного балансу за 1925 і 1926 роки. Внутрішню суперечність він убачає у високих захисних митах: як країна-кредитор США могли б одержувати відсотки своїх боржників лише через імпорт товарів, тоді як митна політика саме цей імпорт стримує. Mises доходить висновку, що США хоч і можуть постачати капітал, але не політичні та ідеологічні підвалини відбудови, які мають вийти від самої Європи.
ОригіналНімецька
Die Vereinigten Staaten von Europa
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises розглядає працю John Maynard Keynes «Das Ende des Laissez-Faire» (Кінець laissez-faire), виголошену 1926 року як берлінську лекцію. Keynes критикує лібералізм та капіталізм, відкидає вільну приватну власність на засоби виробництва, але водночас відхиляє й соціалізм і пропонує як середній шлях приватну власність, урегульовану суспільним контролем та здійснювану напівавтономними корпораціями в межах держави. Mises уважає цю пропозицію не чимось новим, а давно ходовою програмою офіційної науки. Його головне заперечення спрямоване проти назви: Keynes говорить лише про «laissez faire», але замовчує «laissez passer», тобто вільне пересування людей і товарів. Саме тому, що світ уже десятиліттями не керується за цією засадою, Mises убачає війну, масові злидні та диктатуру наслідками панівного антилібералізму, а не лібералізму.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises розглядає видані Robert Michels та Ernst Ackermann «Neue Briefe über Grundrente, Rentenprinzip und soziale Frage an Schumacher» (Нові листи про земельну ренту, рентний принцип та соціальне питання до Schumacher) Carl Rodbertus-Jagetzow (Karlsruhe 1926, видавництво G. Braun), перший том «Bibliothek der Soziologie und Politik». Зібрані Theophil Kozak листи розглядають, за словами Mises, сільськогосподарську кредитну справу, рентний принцип, а також соціальне питання та інші політичні й політекономічні теми; збереглися лише листи Rodbertus, а не Schumacher. Mises виокремлює додаток обсягом близько 150 сторінок із почасти недрукованими документами й особливо вступ Michels («Rodbertus und sein Kreis»), що заступає давнішу працю Dietzel про Rodbertus. Він оцінює видання як цікавий внесок як до вчень Rodbertus, так і до німецької історії після заснування Райху.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises рецензує першу, англо-німецьку частину «Volkswirtschaftliches Wörterbuch» (Економічний словник, 1926) Hereward T. Price. Він вітає задум як відповідь на давно відчутну потребу, однак гостро критикує виконання. Закидаються як прогалини (наприклад, біхевіоризм, інституціоналізм, Birmingham Currency School), так і зайві побутові поняття й передусім неточні або хибні пояснення фахових термінів. На прикладах на кшталт hoard, acquisitive society, Banking Principle, residual claimant та invisible imports Mises показує, як точніше слід було б сформулювати статті, і покликається на відповідну літературу та власний переклад у «Die Gemeinwirtschaft». Попри ці зауваги, він уважає книгу вже в наявному вигляді придатним допоміжним засобом і очікує поліпшень у майбутніх виданнях.
ОригіналНімецька
1928
47 р.
Bemerkungen zum Grundproblem der subjektivistischen Wertlehre
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises у цьому короткому програмному тексті вписує теорію грошей у розвиток теоретичної політичної економії. Він поділяє її історію на класичний, об'єктивістський період (Hume, Smith, Ricardo, Malthus, Say) та чинний приблизно з 1870 року суб'єктивістський напрям (Gossen, Menger, Walras, Jevons). Його центральна теза: суб'єктивістська школа довго не застосовувала свого вчення про цінність до грошей, однак надолужила це у два десятиліття перед написанням, пояснивши, виходячи за межі самої лише кількісної теорії, утворення первісної цінності грошей за допомогою принципу граничної корисності. До цього він долучає теорію банківництва у наступності Wicksell і теорію економічного циклу. Mises наголошує на спадкоємності з класичним вченням, посилається на свою працю «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (Теорія грошей і засобів обігу) та на значення усвідомлення того, що економічний розрахунок можливий лише як грошовий розрахунок.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises розглядає працю Eduard Heimann «Die sittliche Idee des Klassenkampfes und die Entartung des Kapitalismus» (Моральна ідея класової боротьби та виродження капіталізму, видавництво J. H. W. Dietz Nachf., серія «Schriften zur Zeit», 1926). Mises розрізняє дві частини книги: у першій Heimann з марксистськи та релігійно забарвленого погляду обґрунтовує класову боротьбу як моральну цінність, що Mises критикує як утилітаристську й важко сумісну з Євангелієм аргументацію. Другу частину, яка відкидає капіталізм через інфляцію, мита та картелі, Mises сприймає всерйоз як економічно вагому. Він заперечує покладання Heimann провини на підприємців і тлумачить нарікані вади натомість як неминучі наслідки інтервенціоністської політики, яку підтримують усі верстви. Тим самим рецензія вписує діагноз Heimann у рамки катедер-соціалістичної та протекціоністської традиції, яку Mises відкидає.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises описує 1928 року стан валюти й державних фінансів Республіки Австрія. Відправним пунктом є започатковане 1922 року федеральним канцлером Seipel оздоровлення: відмова від друкарського верстата, збалансування державного бюджету й закріплення золотої вартості крони, на противагу інфляційній політиці повоєнних років за Renner. Mises змальовує вдалу стабілізацію, запровадження шилінга й ґроша 1924 року та пов'язану з банківським законом емісійну політику Австрійського національного банку. На основі федерального бюджетного кошторису 1928 року він аналізує податкові надходження, монополії та збиткові публічні підприємства, передусім федеральні залізниці, пошту та ліси. Найбільшу потребу в реформах він убачає в коштовних земельних і громадських адміністраціях та в комунально-соціалістичній політиці Відня. Його висновок: стабілізація вдалася, майбутнє завдання – у сфері виробничої політики, насамперед зниження прямих податків.
ОригіналНімецька
1929
48 р.
Стаття
Ludwig Mises у цій газетній статті 1929 року дає стислий огляд доробку заснованої Carl Menger Австрійської школи економіки, написаний з нагоди відкриття пам'ятника Menger у Віденському університеті. Mises простежує шлях від класиків (Hume, Smith, Ricardo) через Methodenstreit проти німецької історичної школи до розв'язання Menger антиномії цінності за допомогою вчення про граничну корисність. Він пояснює суб'єктивну теорію цінності, зведення цін благ вищого порядку до оцінки споживачами і називає соратників та послідовників: Böhm-Bawerk, Wieser, Jevons, Walras, Gossen, Clark. Завершальна частина тлумачить досвід криз та інфляції воєнних і повоєнних років як підтвердження зневаженої історичною школою теорії і вбачає, що доробок Menger став основою сучасної політичної економії.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises розглядає перший том «Handbuch des Genossenschaftswesens» (Довідник з кооперативної справи, 1928) Ernst Grünfeld, присвячений політекономічним та соціологічним питанням. Mises констатує, що колись зависокі економічно-політичні сподівання на споживчі, виробничі та сільськогосподарські кооперативи, що мали подолати капіталізм, не справдилися, проте кооперативу як формі підприємства припало тривале поле діяльності. У центрі його розгляду стоїть соціологічний розділ (сторінки 42–49): Mises закидає, що Grünfeld оминає роль кооперативів у служінні політичним, релігійним, культурним та національним ідеям, хоча саме ця позаекономічна функція й робить кооперативну справу єдиним за своєю природою явищем. Загалом він вшановує працю як видатний здобуток.
ОригіналНімецька
Soziologie und Geschichte
Стаття
ОригіналНімецька
Verstaatlichung des Kredits?
Стаття
ОригіналНімецька
1930-ті
1930
49 р.
Begreifen und Verstehen
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Mises подає інтервенціонізм як третю економічну систему між капіталізмом і соціалізмом і доводить, що як самостійна, тривала система він не може існувати. Його засіб є ізольованим владним втручанням, окремим наказом, який примусово спрямовує використання засобів виробництва проти ринкової ситуації, не керуючи всім виробництвом по-соціалістичному. На прикладі законодавчо встановленої максимальної ціни Mises показує, як таке втручання не досягає власної мети: ціна нижча за ринкову призводить до зникнення товару з ринку і змушує владу до дедалі нових втручань, від примусу до продажу через нормування аж до встановлення всіх цін і заробітних плат. Звідси для нього випливає альтернатива: або капіталізм, або соціалізм, проміжного варіанту немає. Висновок обґрунтовує, чому лібералізм відкидає втручання не з ворожості до держави, а з розуміння їхньої суперечності меті.
ОригіналНімецька
The Suitability of Methods of Ascertaining Changes in Purchasing Power for the Guidance of International Currency and Banking Policy
Стаття
ОригіналАнглійська
1931
50 р.
Das festangelegte Kapital
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises аналізує 1931 року банківсько-політичні уроки тогочасної банківської кризи й визначає тісне переплетення німецьких та австрійських банків із промисловістю як центральну слабкість. На відміну від англійських та американських банків, що як суто банкіри позичали чужі кошти, німецькі банки перетворилися на промислові концерни, через що відпала критична перевірка кредитоспроможності як регулятор грошового ринку. Mises вимагає як найнагальнішу реформу розв'язання зв'язку банк-концерн, сильнішої диференціації відсоткових ставок за строковістю, довгострокового розміщення ощадних вкладів задля зменшення небезпеки набігу та більшої прозорості банківської звітності. Утаємниченість банків виявилася особливо шкідливою; публічний контроль необхідний для безпеки установи. Текст читається як економіко-політичний коментар до гострої кризи трьох великих банків, що зазнали краху у Відні та Берліні.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig Mises у цій газетній статті 1931 року захищає золоту валюту проти її противників. Його центральна теза: золота валюта виводить купівельну спроможність грошової одиниці з-під впливу мінливих грошово-політичних поглядів і забезпечує стабільні валютні та девізні курси. Mises послідовно розглядає заперечення противників золотої валюти: докір у надто сильному зростанні цін (Irving Fisher), бажання інфляції, твердження про здорожчання ставки відсотка та аргумент про несприятливий платіжний баланс. Кожне заперечення він зводить до спроби штучно знизити ставку відсотка через розширення кредиту, що через позірне піднесення неминуче призводить до кризи й валютного краху. Концентрацію золота в США та Франції він тлумачить як наслідок цієї політики інших країн. Його підсумок: політика має лише вибір між золотою валютою та інфляцією; навіть найбідніша країна може й мусить триматися золота, бо лише воно уможливлює залучення іноземного капіталу.
ОригіналНімецька
Стаття
Mises виступає проти тлумачення, нібито тяжка економічна криза доводить провал капіталізму. Зазнала провалу не капіталістична система, а антикапіталістична політика інтервенціонізму, етатизму та соціалізму. Ринок він розуміє як регулятор виробництва: через ціни товарів, заробітних плат і відсотка він узгоджує пропозицію та попит. Державні втручання, як-от мита, картелі, завищені профспілками заробітні плати та допомога з безробіття, припиняють цю функцію і породжують тривале безробіття, нездатність збути товар і проїдання капіталу. Текст переосмислює поняття на кшталт нездатності збути товар і безробіття як цінові явища. На доказ просування цієї політики Mises називає Sidney Webb та катедер-соціалістів. Його висновок: лише більше праці та нове утворення капіталу, тобто відмова від пануючої вже десятиліттями антикапіталістичної політики, виводять із кризи.
ОригіналНімецька
Die psychologischen Wurzeln des Widerstandes gegen die nationalökonomische Theorie
Стаття
ОригіналНімецька
Die Ursachen der Wirtschaftskrise
Стаття
ОригіналНімецька
Vom Weg der subjektivistischen Wertlehre
Стаття
ОригіналНімецька
1932
51 р.
Стаття
Ludwig Mises у цьому короткому тексті рецензує полемічний твір проти британських захисних мит, що постав у 1931/32 роках під керівництвом Sir William Beveridge у Лондонській школі економіки і вийшов у німецькому виданні під назвою «Zölle, Lehrbuch des internationalen Handels» (Мита, підручник міжнародної торгівлі). Приводом є відхід Великої Британії від ліберальної економічної політики та перехід до протекціонізму. Mises переказує, як автори перевіряють і спростовують усі аргументи прихильників захисних мит, доходячи аж до причин світової економічної кризи. У центрі стоїть теза, що будь-яке втручання в ринковий і ціновий механізм порушує господарський устрій, що ґрунтується на приватній власності на засоби виробництва, бо лише зміни цін узгоджують пропозицію та попит. Жорсткість грошових заробітних плат і ставок відсотка, за Mises, завадила пристосуванню і через протекціонізм та інфляцію зрештою виливається у заклик до планового господарства.
ОригіналНімецька
Der Streit um die Wertlehre
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Есей виступає проти поширеної після світової економічної кризи тези, нібито капіталізм зазнав провалу і перехід до соціалізму неминучий. Mises заперечує цьому, що зазнав провалу не капіталізм, а інтервенціонізм та державний і муніципальний соціалізм: криза є передбачуваним наслідком десятиліттями антикапіталістичної та антиліберальної політики. Аргументація ведеться у трьох розділах, від відкриття ринкових законів суспільствознавством (Hume, Adam Smith) через дію державних втручань до становища підприємця в інтервенціоністській державі, де «зв'язки» з політикою стають важливішими за вигідне виробництво. Mises відмежовує ліберальне вчення від марксизму та інтервенціонізму і виснує, що порушення функціонування ринку через втручання в ціни, заробітні плати та відсоток неминуче призводить до кризи.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises арґументує, що гроші не є окремим випадком поза загальним ученням про цінність і ціну, а цілком вкладаються в нього. Відправним пунктом є запропонований Knies поділ господарських благ на засоби виробництва, споживання та обміну. Текст виступає проти погляду, нібито вартість грошей «уявна» або суто умовна, і простежує суб'єктивістське вчення про цінність аж до John Law. У п'яти розділах Mises розглядає вартіснотвірну функцію грошей, співвідношення грошового запасу й потреби в грошах разом із критикою поняття швидкості обігу, зміни вартості грошей і кількісну теорію грошей, грошовий сурогат (грошовий сертифікат проти фідуціарних засобів обігу), а також грошовий розрахунок і позірну проблему «сталості вартості». Наскрізно він протиставляє індивідуалістичний розгляд ринку критикованому ним загальногосподарському рівнянню обігу.
ОригіналНімецька
Rezension: Die Letzten Jahrzehnte einer Grossmacht: Menschen, Völker und Probleme des Habsburger-Reichs von Rudolf Sieghart
Стаття
ОригіналНімецька
The Great German Inflation
Стаття
ОригіналАнглійська
1933
52 р.
Стаття
Ludwig von Mises досліджує, чи приведе теоретичне розуміння причин зміни кон'юнктури в майбутньому до менших коливань, і заперечує це, спираючись на економічно-політичний, а не теоретичний арґумент. Відправним пунктом є названа ним панівною теорія циркуляційного кредиту, згідно з якою кредитна експансія, що запускає піднесення, завжди живиться прагненням дешевих грошей. Mises арґументує, що лише оголошено тимчасове розширення кредиту мусить лишитися без наслідків, бо підприємці беруться за нові справи тільки за умови сталого очікування низьких відсотків. Тривалість теперішньої кризи він виводить із жорстких заробітних плат і підтримання цін та застерігає не недооцінювати уроків давнішої грошової школи (Currency School). Як невирішену проблему він називає наслідки спадних цін і питання, чи можливі поступ і нагромадження капіталу лише інфляційним шляхом.
ОригіналНімецька
Planwirtschaft und Sozialismus
Стаття
ОригіналНімецька
Senior’s Lectures on Monetary Problems
Стаття
ОригіналАнглійська
1934
53 р.
Стаття
Ця праця – написана Ludwig von Mises передмова до англійського видання його «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel». Mises тлумачить валютну й банківську політику початку 1930-х років як продовження тих самих основних проблем, які визначали ще повернення Великої Британії до колишнього золотого паритету фунта та американський prosperity років 1926–1929. Він арґументує, що економічну кризу слід ставити на карб не золотій валюті, а попередній кредитній експансії, а також політичній спробі стабілізувати заробітні плати й ціни через зниження вмісту золота у валютній одиниці. Проти ідеї індексно підпертого маніпулювання купівельною спроможністю він заперечує, що кожен метод обчислення сприяє певним інтересам і формування вартості грошей стає таким чином іграшкою політики. Валютне реґулювання й односторонньо запроваджені заборони платежів майже зупинили міжнародний кредитний обіг.
ОригіналНімецька
Стаття
Mises окреслює виникнення та обсяг австрійської школи політичної економії й ставить її в контекст торговельно-політичних відносин між Австрією та Угорщиною. Відправною точкою є класична політична економія Hume, Smith і Ricardo, яка не могла розв'язати проблему ціноутворення, бо їй опирався парадокс цінності між корисними та дорогими благами. Carl Menger подолав цю антиномію за допомогою граничної корисності: оцінюється не рід блага, а конкретна часткова кількість за останньою задоволеною потребою. Із суб'єктивних оцінок споживачів теорія імпутації виводить ціни засобів виробництва, заробітні плати, відсоток та підприємницький прибуток. Mises простежує вплив цього вчення через Böhm-Bawerk, Wieser, а також через Jevons, Walras і Clark. Його привід практичний: чоловіки, які вели торговельно-політичні переговори Австрії та Угорщини, вийшли зі школи Menger, тож обидві країни спираються на ті самі теоретичні засади.
ОригіналНімецька
1935
54 р.
Der Kultus des lrrationalen [veröffentlicht in ungarischer Übersetzung: Ami értelemmel fel nem fogható]
Стаття
Der Weg der österreichischen Finanzpolitik
Стаття
ОригіналНімецька
Economic Calculation in the Socialist Commonwealth
Стаття
ОригіналАнглійська
Freizügigkeit als internationales Problem
Стаття
ОригіналНімецька
Neue Ausgabe der Werke Carl Mengers
Стаття
ОригіналНімецька
Review: The Gold Standard and its Future (3rd ed., 1934) von T.E. Gregory
Стаття
ОригіналАнглійська
1936
55 р.
Ein neuer Band der Gesammelten Werke Carl Mengers
Стаття
ОригіналНімецька
La Theorie dite Autrichienne du Cycle Economique
Стаття
ОригіналФранцузька
Стаття
Ludwig von Mises рецензує завершальний четвертий том влаштованого Лондонською школою економіки та виданого за редакцією F. A. von Hayek повного зібрання творів Carl Menger, який об'єднує його праці з теорії грошей і валютної політики. Названо узагальнювальну теорію грошей Menger 1909 року для словника державних наук (Handwörterbuch der Staatswissenschaften), його статті про австрійське регулювання валюти та його виступи у валютній анкеті 1892 року, доповнені переліком творів Menger. Mises наголошує, що ніщо в томі обсягом понад 300 сторінок не застаріло по суті, і наводить як актуальний приклад дебати про регулювання валюти 1892 року, у яких Menger належав до групи прихильників стабілізації тогочасної цінності гульдена. Завершенням слугує розлога цитата з аргументів Menger проти девальвації, у якій він відкидає «дрібний гульден» як визиск простої людини і вимагає справедливого гульдена, що не надавав би переваги ані кредиторові, ані боржникові.
ОригіналНімецька
Memorandum on Exchange Stabilization and the Problem of Internal Planning
Стаття
ОригіналАнглійська
Memorandum on New Technical Arguments for Postponing Stabilization
Стаття
ОригіналАнглійська
Стаття
У цьому есеї Ludwig von Mises доводить, що економічний і політичний лібералізм походять з одного кореня і можуть існувати лише разом. Ринкову економіку, що ґрунтується на приватній власності, він тлумачить як демократичний лад: власність є результатом щодня поновлюваного плебісциту споживачів, у якому кожен гріш становить виборчий бюлетень. Цьому в державному устрої відповідає політична демократія. Парадокс сучасності полягає в тому, що створена лібералізмом демократія вирішила проти економічної свободи і разом з інтервенціонізмом, етатизмом і соціалізмом водночас підриває політичну демократію та громадянські свободи, прямуючи до диктатури. У другій частині Mises розглядає книжку William E. Rappard «L'individu et l'état dans l'évolution constitutionnelle de la Suisse», яка простежує цей розвиток на прикладі Швейцарії від 1848 і 1874 років до сучасної кризи етатизму.
ОригіналНімецька
1937
56 р.
Autarkie – der Weg ins Elend: Internationale Arbeitsteilung ist Grundlage der europäischen Kultur
Стаття
ОригіналНімецька
Der Völkerbund und das Rohstoffproblem
Стаття
ОригіналНімецька
Introduction: The Twilight of American Capitalism: An Economic Interpretation of the New Deal, A. S. J. Baster
Стаття
ОригіналАнглійська
The Logical Character of the Science of Human Conduct
Стаття
ОригіналАнглійська
1938
57 р.
Économie Dirigée et Démocratie
Стаття
ОригіналФранцузька
Les Équations de l’économie mathématique et le problème du calcul économique en régime socialiste
Стаття
ОригіналФранцузька
Or et Inflation
Стаття
ОригіналФранцузька
Remarks at Le Colloque [Conference] Walter Lippmann
Стаття
ОригіналФранцузька
Rezension: Die Wehrwirtschaft des totalen Krieges, Stefan Th. Possony. Paneuropa: R.N. Coudenhove-Kalergi. 14:3
Стаття
ОригіналНімецька
The Disintegration of the International Division of Labour
Стаття
ОригіналАнглійська
The Non-Neutrality of Money
Стаття
ОригіналАнглійська
1939
58 р.
Les Hypothèses de travail dans la science économique
Стаття
ОригіналФранцузька
1940-ті
1940
59 р.
L’Autarcie et la guerre
Стаття
ОригіналФранцузька
My Contributions to Economic Theory
Стаття
ОригіналАнглійська
1941
60 р.
American Credits for Europe?
Стаття
ОригіналАнглійська
Grandfather Willeke [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Productive Capitalism vs. Distributive Socialism: America’s Advantages in Postwar Reconstruction
Стаття
ОригіналАнглійська
Review: The Structure of the Nazi Economy, Maxine Y. Sweezy
Стаття
ОригіналАнглійська
1942
61 р.
Comenius [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Economic Nationalism and Peaceful Economic Cooperation
Стаття
ОригіналАнглійська
Germany’s Transport Problem [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Hitler’s Achilles Heel [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Hitler’s Counterfeit Reich: Behind the Scenes of Nazi Economy
Стаття
ОригіналАнглійська
Ideas sobre la Política Económica de la Postguerra
Стаття
ОригіналІспанська
Inflation and You
Стаття
ОригіналАнглійська
Reich Gets Big Shock: New Securities Ordinance Viewed as Blow at System
Стаття
ОригіналАнглійська
Social Science and Natural Science
Стаття
ОригіналАнглійська
The Nazis Under Blockade [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
1943
62 р.
A New World Currency? [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Another Risorgimento! [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Autarky and Its Consequences
Стаття
ОригіналАнглійська
British Post-War Problems [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Elastic Expectations and the Austrian Theory of the Trade Cycle
Стаття
ОригіналАнглійська
Industrial Empires [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Inflation and Money Supply [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
Review: The Tragedy of European Labor, Adolf Sturmthal
Стаття
ОригіналАнглійська
Review: Victory Is Not Enough! The Strategy for a Lasting Peace, Egon Ranshofen-Wertheimer
Стаття
ОригіналАнглійська
Socialism versus European Democracy
Стаття
ОригіналАнглійська
Super-National Organization Held No Way to Peace: Radical Change in Political Mentalities and Social and Economic Ideologies Viewed as Necessary in Order to Eradicate Economic Nationalism
Стаття
ОригіналАнглійська
The German Supply Problem [unsigned editorial]
Стаття
ОригіналАнглійська
1944
63 р.
Big Business and the Common Man: High Living Standards in U.S. Came from Big Mass Production Enterprise
Стаття
ОригіналАнглійська
Review: Nassau W. Senior: The Prophet of Modern Capitalism, S. Leon Levy
Стаття
ОригіналАнглійська
The Economic Causes of War
Стаття
ОригіналАнглійська
The Treatment of ‚Irrationality‘ in the Social Sciences
Стаття
ОригіналАнглійська
1945
64 р.
European Experiences with Price Control
Стаття
ОригіналАнглійська
Planning for Freedom
Стаття
ОригіналАнглійська
Review: A Challenge to Peacemakers: Conflicting National Aspirations in Central and Eastern Europe, Joseph S. Roucek, editor
Стаття
ОригіналАнглійська
The Clash of Group Interests
Стаття
ОригіналАнглійська
1946
65 р.
Business Under German Inflation
Стаття
ОригіналАнглійська
The Trade Cycle and Credit Expansion
Стаття
ОригіналАнглійська
1947
66 р.
Economics as a Bridge for Interhuman Understanding
Стаття
ОригіналАнглійська
Le Capitalisme a-t-il fait faillite?
Стаття
ОригіналФранцузька
We Must Control Credit
Стаття
ОригіналАнглійська
1948
67 р.
Should We Return to a Gold Standard
Стаття
ОригіналАнглійська
Stones into Bread, the Keynesian Miracle
Стаття
ОригіналАнглійська
The Objectives of Economic Education
Стаття
ОригіналАнглійська
1949
68 р.
Laissez Faire or Dictatorship
Стаття
ОригіналАнглійська
The Why of Human Action
Стаття
ОригіналАнглійська
1950-ті
1950
69 р.
A Reading List for the Alert Citizen
Стаття
ОригіналАнглійська
Benjamin M. Anderson Challenges the Philosophy of the Pseudo-Progressives
Стаття
ОригіналАнглійська
Economic Aspects of the Pension Problem
Стаття
ОригіналАнглійська
Lord Keynes and Say’s Law
Стаття
ОригіналАнглійська
Middle-of-the-Road Policy Leads to Socialism
Стаття
ОригіналАнглійська
The Alleged Injustice of Capitalism
Стаття
ОригіналАнглійська
The Economics of War
Стаття
ОригіналАнглійська
The Idea of Liberty is Western
Стаття
ОригіналАнглійська
1951
70 р.
Inflation [misprinted Injection in some editions] Must End in a Slump
Стаття
ОригіналАнглійська
Inflation: An Unworkable Fiscal Policy!
Стаття
ОригіналАнглійська
Inflation: How Government Generates It and Then Endeavors to Shift Responsibility
Стаття
ОригіналАнглійська
The Political Chances of Genuine Liberalism
Стаття
ОригіналАнглійська
The Symptomatic Keynes
Стаття
ОригіналАнглійська
The Trade Cycle
Стаття
ОригіналАнглійська
Trends Can Change
Стаття
ОригіналАнглійська
True German History. Review: Bismarck and the German Empire, Erich Eyck
Стаття
ОригіналАнглійська
1952
71 р.
Capital Supply and American Prosperity
Стаття
ОригіналАнглійська
India’s Economic Problem
Стаття
ОригіналАнглійська
On the Confiscation of Rent and Man’s Power to Reason
Стаття
ОригіналАнглійська
Our Leftist Economic Teaching
Стаття
ОригіналАнглійська
The Individual in Society
Стаття
ОригіналАнглійська
1953
72 р.
Agony of the Welfare State
Стаття
ОригіналАнглійська
Bemerkungen über die mathematische Behandlung nationalökonomischer Probleme
Стаття
ОригіналНімецька
Economics Too Exciting
Стаття
ОригіналАнглійська
Free Port of the World
Стаття
ОригіналАнглійська
Freedom is Slavery
Стаття
ОригіналАнглійська
Gold versus Paper
Стаття
ОригіналАнглійська
Why Read Adam Smith Today?
Стаття
ОригіналАнглійська
1954
73 р.
Letter to Mr. Rene A. Wormser, General Counsel for the Special Committee to Investigate Tax-Exempt Foundations
Стаття
ОригіналАнглійська
Myrdal’s Economics
Стаття
ОригіналАнглійська
Preface to The Theory of Collective Bargaining, W. H. Hutt
Стаття
ОригіналАнглійська
1955
74 р.
Стаття
Текст є листом Ludwig von Mises 1955 року про проблему картелів і монополій. Mises погоджується на передрук своїх викладів із книги про лібералізм 1927 року, але щодо повного розгляду відсилає до своєї праці Human Action (Людська діяльність). Його центральна теза: без державних втручань не існувало б скільки-небудь помітної проблеми монополій, адже політика риторично бореться з картелями, але водночас через захисні мита, валютні обмеження й міжнародні угоди сама й створює їхні передумови. Як доказ він наводить американську антитрестівську практику проти великого бізнесу та розслідування проти однієї продовольчої мережі. Він вимагає, щоб щирі супротивники монополій передусім усунули всі примусово-господарські заходи.
ОригіналНімецькаПерекладиУкраїнська
+ ще 13
УкраїнськаНімецькаОригіналАнглійськаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаАрабськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
Explodes Unification Fallacy (Review: How Can Europe Survive?, Hans F. Sennholz)
Стаття
ОригіналАнглійська
Government vs. Liberty (Review: The Economic Munich, Philip Cortney)
Стаття
ОригіналАнглійська
Inequality of Wealth and Incomes
Стаття
ОригіналАнглійська
The Green-Eyed Monster (Review: The Secret of American Prosperity, William E. Rappard)
Стаття
ОригіналАнглійська
1956
75 р.
Facts about the Industrial Revolution
Стаття
ОригіналАнглійська
Falsche Propheten
Стаття
ОригіналАнглійська
Freedom and Govemment
Стаття
ОригіналАнглійська
Luxuries into Necessities
Стаття
ОригіналАнглійська
The Plight of Business Forecasting
Стаття
ОригіналАнглійська
1957
76 р.
Der Sparer als Wähler
Стаття
ОригіналАнглійська
Die Rolle der Vorstellung vom Volkseinkommen in der Weltpolitik
Стаття
ОригіналНімецька
Стаття
Програмний есей Ludwig von Mises про інтервенціонізм як економічно-політичну програму між капіталізмом і соціалізмом. Mises заперечує, що інтервенціонізм становить тривале третє розв'язання: державні втручання в ціни, заробітні плати, відсоток і кредит породжують подальші проблеми, які примушують до дальших втручань, аж доки наприкінці настане повний соціалізм. Арґументація іде вздовж ринкової економіки як суверенітету споживача, монетарної теорії економічного циклу (кредитна експансія неминуче веде до кризи) та ролі приватної власності для економічного й культурного розквіту Заходу. Mises спирається на доповнення Engels до Комуністичного маніфесту, згідно з яким інтервенціоністські заходи роблять потрібними дальші втручання в старий суспільний лад, і відмежовує класичний лібералізм від американського слововжитку. Завершує текст низка девізних цитат про державу й закон.
ОригіналНімецька
Full Employment and Monetary Policy
Стаття
ОригіналАнглійська
Het Staatsingrijpen Interventionisme en zijn Gevolgen
Стаття
The Saver as a Voter
Стаття
ОригіналАнглійська
Vollbeschäftigung und Währungspolitik
Стаття
ОригіналНімецька
1958
77 р.
Economic Freedom in the Present Day World
Стаття
ОригіналАнглійська
Liberty and Property
Стаття
ОригіналАнглійська
Prólogo. Libertad y Abundancia, Gustavo R. Velasco
Стаття
ОригіналІспанська
Wages, Unemployment and Inflation
Стаття
ОригіналАнглійська
1959
78 р.
Стаття
Mises реконструює духовно-історичні причини німецької гіперінфляції 1923 року. Його теза: катастрофа була не наслідком нещасливих обставин, а практичним застосуванням грошово-політичних вчень, як їх сформулювали Lexis, Knapp і Bendixen за часів імперії. Ядро становить автобіографічний огляд його суперечок із представниками історичної школи та Спілки соціальної політики (Verein für Sozialpolitik) у передвоєнні роки. Mises переказує їхні заперечення проти теорії відсотка Böhm-Bawerk і проти його власного вчення про гроші: відкидання кількісної теорії, недовіру до золотої валюти, ідеал фінансової готовності до війни. Він змальовує, як ці позиції відкидали будь-яке монетарне пояснення знецінення марки як сміховинне. Рамку дають названі в тексті опоненти Schmoller, Wagner і Brentano, а також боротьба Max Weber за свободу від оцінних суджень у політичній економії.
ОригіналНімецька
Capital and Interest: Eugen von Böhm-Bawerk and the Discriminating Reader
Стаття
ОригіналАнглійська
Стаття
Ludwig von Mises визначає економічний лібералізм як ринкову економіку, що ґрунтується на приватній власності на засоби виробництва, у якій споживачі-покупці вирішують про кількість і якість благ. Текст обґрунтовує лібералізм із політичної економії: поділ праці перетворює біологічну боротьбу всіх проти всіх на суспільну конкуренцію і створює гармонію правильно зрозумілих інтересів. У шести розділах Mises розглядає відношення лібералізму й науки, піднесення та занепад ліберального руху від Англії та Шотландії, питання особливих інтересів, першість споживання разом із критикою адміністративного встановлення цін, вільну торгівлю та невдалі спроби оновлення. Проти соціалізму й інтервенціонізму він доводить, що їхні втручання суперечать своїй меті й поступово ведуть до повної планової економіки. Справжній неолібералізм він пов'язує з такими економістами, як Cannan, Einaudi, Hayek і Röpke.
ОригіналНімецька
Стаття
Енциклопедична стаття «Ринок» (Markt) Ludwig von Mises визначає ринок як процес, через який у господарстві з поділом праці виробництво спрямовується на найнагальніші потреби споживачів. Провідною тезою є суверенітет споживача: прибуток і збиток скеровують розпорядження засобами виробництва до рук тих, хто використовує їх найдоцільніше на службі споживачам. У шести розділах Mises розглядає ринковий процес, монополію та конкуренцію, спекуляцію як основну рису всякого господарювання, єдність усіх часткових ринків (фондова біржа, ринок праці), прибуток і збиток як явище пристосування щодо стаціонарної рівноваги, а також нерівність доходів і майна як результат поведінки споживачів. Він відмежовується від інтервенціоністських і соціалістичних позицій та полемізує з політикою повної зайнятості Keynes і з вимогами «Комуністичного маніфесту». Завершенням слугує список літератури.
ОригіналНімецькаПерекладиУкраїнська
+ ще 13
УкраїнськаНімецькаОригіналАнглійськаЧеськаІспанськаФранцузькаІталійськаАрабськаКитайська (традиційна)ХорватськаЛитовськаСловацькаТурецькаІндонезійськаБолгарська
Six lectures presented in Argentina [Economic Policy: Thoughts for Today and Tomorrow]
Стаття
ОригіналАнглійська
The Plight of the Underdeveloped Nations
Стаття
ОригіналАнглійська
The Soviet System’s Economic Failure
Стаття
ОригіналАнглійська
Undeveloped Countries
Стаття
ОригіналАнглійська
1960-ті
1960
79 р.
Foreword. The Economic Point of View, Israel Kirzner
Стаття
ОригіналАнглійська
Liberty and Its Antithesis
Стаття
ОригіналАнглійська
Socialism, Inflation and the Thrifty Householder
Стаття
ОригіналАнглійська
The Economic Foundations of Freedom
Стаття
ОригіналАнглійська
1961
80 р.
Epistemological Relativism in the Sciences of Human Action
Стаття
ОригіналАнглійська
Foreign Spokesmen for Freedom
Стаття
ОригіналАнглійська
Foreword. A Socialist Empire: The Incas of Peru, Louis Baudin
Стаття
ОригіналАнглійська
Стаття
Ludwig von Mises у цьому есеї виступає проти вчення про вроджену рівність усіх людей і чітко відмежовує його від природно-правового принципу рівності перед законом. Люди від народження наділені різними здібностями; вирішальним є те, як суспільство поводиться з цією нерівністю. У ринковій економіці, згідно з центральною тезою, здібніші можуть скористатися своєю перевагою лише тоді, коли служать споживачам, тоді як докапіталістичні та соціалістичні устрої підпорядковують маси небагатьом. Mises виступає проти зневаги до простої людини в критиці реклами та споживання, проти нівелювання освіти й проти містицизму влади більшості. Спираючись на Marx, Trotzki та David Hume, він захищає представницьке правління не як вияв природної рівності, а як мирний засіб зміни влади. Перехід від соціалізму він називає завданням наступного покоління.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises доводить, що економічний поступ випливає виключно з рясніше го забезпечення капіталом на душу населення, і критикує новіше «вчення про зростання». Воно запозичує з біології поняття зростання і подає економічне поліпшення як таємничий, недоступний для людського впливу процес. Mises читає вчення про зростання як нову фазу в боротьбі проти заощадження та утворення капіталу, у традиції Tugan-Baranovsky, Lederer, Foster і Catchings, а також Keynes, і як засіб приховати провал радянської економічної політики за допомогою сумнівних темпів зростання. Він указує на приріст населення, на виміряні в грошах національні продукти та на роль іноземного капіталовкладення у поширенні західної цивілізації. Есей завершується тезою, що лише невпинне збільшення наявних капітальних благ дає змогу досягти цілей економічної політики.
ОригіналНімецька
Niet hinken op twee gedachten
Стаття
On Equality and Inequality: The Low Estate of the Common Man in the Philosophy of the Left
Стаття
ОригіналАнглійська
Small and Big Business
Стаття
ОригіналАнглійська
The Elite Under Capitalism
Стаття
ОригіналАнглійська
The Marxian Class Conflict Doctrine
Стаття
ОригіналАнглійська
The Marxian Theory of Wage Rates
Стаття
ОригіналАнглійська
Unemployment and the Height of Wage Rates
Стаття
ОригіналАнглійська
1962
81 р.
A Dangerous Recommendation for High School Economics
Стаття
ОригіналАнглійська
A New Treatise on Economics (Review: Man, Economy and State, Murray N. Rothbard)
Стаття
ОригіналАнглійська
Freedom Has Made a Comeback: Breaking the Spell of Conformity
Стаття
ОригіналАнглійська
Tribute to F.A. von Hayek
Стаття
ОригіналАнглійська
Un episodio significativo
Стаття
ОригіналІталійська
Wage Earners and Employers
Стаття
ОригіналАнглійська
1963
82 р.
Стаття
Ludwig von Mises змальовує австрійського промисловця, землероба та аграрного політика Siegfried von Strakosch (1867–1933), співвласника цукрового заводу в Гоенау. Біографічний есей поєднує життєвий шлях Strakosch, від вступу до сукняної промисловості через природничі студії у Відні аж до впливу на економічну політику, з викладом його аграрно-політичного мислення. У центрі стоїть позиція Strakosch щодо аграрного захисного мита: він тлумачив його не як постійну інституцію, а як перехідне й виховне мито, і вбачав у кожному дальшому захисному заході на користь сільського господарства крок до соціалізму. Mises переказує книжки Strakosch, серед них «Amerikanische Landwirtschaft» («Американське сільське господарство»), «Das Agrarproblem im Neuen Europa» («Аграрна проблема в новій Європі») та «Der Selbstmord eines Volkes» («Самогубство народу», 1922), і подає його як представника віденської великої буржуазії доби Franz Joseph. Завершальна бібліографічна примітка вказує на приватне видання вдови Wally von Strakosch.
ОригіналНімецька
The Economic Role of Saving and Capital Goods
Стаття
ОригіналАнглійська
1964
83 р.
A National Policy for Peace
Стаття
ОригіналАнглійська
A New Primer on Economics [Review of Essentials of Economics: A Brief Survey of Principles and Policies, Faustino Ballvé]
Стаття
ОригіналАнглійська
Стаття
Ludwig von Mises доводить, що приватна власність на засоби виробництва в ринковій економіці випливає не з насильства й привласнення, а зі служіння споживачеві. Він протиставляє панський господарський лад, у якому землевласники не залежали від жодного ринку, ринковій економіці, у якій споживачі в постійному плебісциті вирішують, хто розпоряджається засобами виробництва. Власність постає так як суспільна функція, яку щодня треба здобувати наново. Звідси Mises виводить корені сучасних прав на свободу та громадянських прав: без ринкової економіки законні гарантії свободи преси чи зібрань нічого не варті. В останньому розділі він заперечує тезу, ніби реклама робить споживача беззахисним, і посилається при цьому на «The Hidden Persuaders» Vance Packard. Текст анонсує наступну статтю про монополії.
ОригіналНімецька
Deception of Government Intervention
Стаття
ОригіналАнглійська
Professor Hutt on Keynesianism
Стаття
ОригіналАнглійська
Wage Interference by Government
Стаття
ОригіналАнглійська
Стаття
Ludwig von Mises доводить, що майбутнє долара нерозривно пов'язане з майбутнім демократично-республіканської форми держави. Його теза: держава добробуту не може фінансуватися лише з податків і тому залежить від тривалої інфляції. На прикладі американської виборчої системи Mises показує, як кандидати обіцяють виборцям блага без видимих витрат (something for nothing) і дефіцит бюджету стає постійним станом. Грошову політику він підкріплює цитатами Keynes, Beardsley Ruml і A. B. Lerner і тлумачить інфляцію як свідоме шахрайство, яке лише обігова золотомонетна валюта (золота валюта на кшталт Bamberger) швидко викрила б через закон Gresham. Текст чітко стає на позицію проти дефіцитного фінансування і політики примусового господарювання, що виступає як ліберальна й прогресивна, і завершує тим, що демократія та парламентаризм у тривалій перспективі не можуть існувати без золотої валюти.
ОригіналНімецька
1965
84 р.
Стаття
Ludwig von Mises доводить, що у вільній ринковій економіці споживач є сувереном: конкуренція змушує кожне виробництво стати на те місце, де воно задовольняє найнагальніші бажання споживачів. Монопольна ціна є єдиним винятком із цього правила, але виникає лише за певної конфігурації кривої попиту й рідко. Центральна теза статті полягає в тому, що монопольне ціноутворення уможливлює не вільний ринок, а уряди, через ввізні мита, захист картелів, патентне й авторське право, підтримку аграрних цін та угоди на кшталт міжнародної кавової угоди. Mises протиставляє це марксистській байці про зубожіння, яку заступило вчення про монополістичне витіснення конкуренції, і критикує те, що американська антитрестівська політика поділяє монопольний діагноз Москви. Як засіб проти цього він називає усунення будь-якого обмеження на ввезення.
ОригіналНімецька
Стаття
Ludwig von Mises доводить, що нібито нестримна тенденція капіталізму до монополізації є хибним тлумаченням. На вільному, не порушеному державним втручанням ринку монопольна ціна, що відхиляється від конкурентної, виникає лише в рідкісних винятках (Mises називає діаманти та ртуть). Насправді, за його тезою, монополії створюють саме уряди: через мита, що уможливлюють національні картелі, через безпосереднє законодавство про монопольні ціни та через міждержавні угоди про сировину. Як докази він наводить американське аграрне законодавство, суперечливу антитрестівську політику США та міжнародну кавову угоду, систему квот якої він тлумачить як примусово запроваджений державою світовий картель. Стаття завершується протиставленням політичної мажоритарної демократії та суверенітету споживача на ринку.
ОригіналНімецька
The Gold Problem
Стаття
ОригіналАнглійська
1966
85 р.
Observations on the Russian Refom Movement
Стаття
ОригіналАнглійська
Some Observations on Current Economic Methods and Policies
Стаття
ОригіналАнглійська
The Outlook for Saving and Investment
Стаття
ОригіналАнглійська
The Supremacy of the Market
Стаття
ОригіналАнглійська
Wilhelm Röpke, RIP
Стаття
ОригіналАнглійська
1967
86 р.
EI Práctico
Стаття
ОригіналІспанська
Hundred Years of Marxian Socialism
Стаття
ОригіналАнглійська
On Some Atavistic Economic Ideas
Стаття
ОригіналАнглійська
On the International Monetary Problem
Стаття
ОригіналАнглійська
1968
87 р.
The Market and the State
Стаття
ОригіналАнглійська
Wirtschaft und Staat
Стаття
ОригіналНімецька
1969
88 р.
Capitalism versus Socialism
Стаття
ОригіналАнглійська
On Current Monetary Problems
Стаття
ОригіналАнглійська
1970-ті
1973
92 р.
Foreword. Understanding the Dollar Crisis, Percy L. Greaves, Jr.
Стаття
ОригіналАнглійська
1979
98 р.
Capitalism
Стаття
ОригіналАнглійська
Interventionismus
Стаття
ОригіналНімецька
1980-ті
1980
99 р.
Foreign Investment
Стаття
ОригіналАнглійська
Inflation
Стаття
ОригіналАнглійська
Interventionism
Стаття
ОригіналАнглійська
Politics and Ideas
Стаття
ОригіналАнглійська
Стаття
«Socialism» Ludwig von Mises (англійська версія «Gemeinwirtschaft», 1922/1932) – це широка економічна та соціологічна критика соціалізму. Центральний арґумент Mises – проблема економічного розрахунку: без приватної власності на засоби виробництва немає ринкових цін на ці засоби, а без таких цін соціалістичне планове господарство не може раціонально калькулювати виробництво й застосування ресурсів. Виклад іде від основ (власність, насильство й договір, суспільний лад) через економіку ізольованої та відкритої соціалістичної спільноти аж до особливих форм соціалізму та псевдосоціалізму. Подальші частини спростовують марксистське твердження про історичну неминучість соціалізму, перевіряють соціалізм як моральний постулат і розглядають «деструкціонізм» інтервенціоністської політики. Mises виразно відмежовується від Marx, катедер-соціалістів і всіх різновидів етатизму. Доданий пізніше епілог тлумачить фашизм, націонал-соціалізм і радянський комунізм як варіанти того самого антиліберального стрижня.
ОригіналАнглійська
1981
100 р.
The Wisdom of Ludwig von Mises
Стаття
ОригіналАнглійська
Цитувати цю сторінку

Три готові для копіювання формати з канонічною URL-адресою та датою звернення.

APA
Ludwig von Mises. (б. д.). За редакцією mises.at і scholarium. Дата звернення 21 липня 2026 р., з https://mises.at/uk/denker/ludwig-von-mises
Chicago
“Ludwig von Mises.” б. д. За редакцією mises.at і scholarium. Дата звернення 21 липня 2026 р.. https://mises.at/uk/denker/ludwig-von-mises.
Німецький історичний стиль
Ludwig von Mises, за редакцією mises.at і scholarium, https://mises.at/uk/denker/ludwig-von-mises (дата звернення 21 липня 2026 р.).